Скельківська сільська рада

Василівського району Запорізької області

 

Скельківський сільський голова – Брик Віталій Володимирович

 

Скельківська сільська рада утворена в 1924 році. Сільська рада розташована за адресою: 71640, вул..60 років Жовтня.13 «а», с.Скельки, Василівський район, Запорізька область.

До сільської ради входить 5 населених пунктів, площа яких - 950га., а саме: Скельки, Златопіль, Маячка, Шевченка, Першотравневе.

Кількість населення на 01.01.2017р. 3440 чоловік, кількість дворів 1380.

 

Скельки – центр сільської ради. Площа населеного пункту 480га. Село розташоване на березі Каховського водосховища в 16 км. від райцентру і в 10 км від м. Дніпрорудне з населенням 2007 чол., кількість дворів 785.

На території с. Скельки знаходиться поштове відділення, загальноосвітня школа І-Ш ступенів, дитсадок на 40 місць, амбулаторія сімейної медицини, будинок культури, бібліотека, дві аптеки, дев’ять торгівельних точок, кафе, 8 сільськогосподарських підприємств, релігійна громада Української православної церкви при храмі на ім’я великомученика Георгія Побідоносля, Релігійна громада Євангельських Християн-баптистів.

День села святкується 27 жовтня.

с. Златопіль з населенням 385 чол., кількість дворів 160, площа населеного пункту 160 га.

На території с. Златопіль знаходиться поштове відділення, сільський клуб, один магазин, фельдшерсько-акушерський пункт.

День села святкується 27 жовтня.

 

с. Маячка з населенням 211 чол., кількість дворів 83, площа населеного пункту 72 га. На території села Маячка знаходиться сільський клуб і один магазин.

День села святкується 27 жовтня.

 

с. Шевченка з населенням 406 чол., кількість дворів 159, площа населеного пункту 144 га.

На території села Шевченка знаходиться загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, один магазин.

День села святкується 27 жовтня.

с. Першотравневе з населенням 431 чол., кількість дворів 193, площа населеного пункту 126 га.

На території с. Першотравневе знаходиться поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, один магазин, 4 сільськогосподарських підприємства.

День села святкується 27 жовтня.

Села Златопіль і Маячка розташовані на березі Каховського водосховища, села Шевченко та Першотравневе розташовані в 9 км від райцентру по трасі Василівка – Дніпрорудне.

Природа краю сільської ради займає найпівнічнішу частину Лівобережної Причорноморської низини, яка прилягає до Каховського водосховища. Значну роль в рослинному світі нашої сільської ради до 50-х років грали Дніпровські та конські плавневі ліси, луки і болота. Але після створення Каховського водосховища, плавневі луки і болота пропали, а ліси залишились тільки на островах – Великі і Малі кучугури (у 8 км від с. Кам’янське) і оголошені природно-заповідним фондом України. Залишки лісів залишились на Лисій Горі біля м.Василівка. Степові ділянки розорені повністю і використовуються для вирощування сільгоспкультур. Дикоростуча флора нашого краю нараховує 50 видів лікарських рослин, проживає 83 види ссавців, 250 видів птиці і більше 1.5 тисячі комах. В рослинному світі зустрічаються рідкісні трави.

70-30 млн. років тому на території сучасного села Скельки бурлило море. Про це свідчать знахідки, які знайдено геологами під час геологічних експедицій. (молюски, зуби акули та кістки – рештки тварин, які колись тут проживали).

2-1 млн. років тому тут піднялась суша, почала деформуватись сучасна природа: появились тварини, а через деякий час і людина.

Первісні люди на території України, а також на території сільської ради з’явились у ранньому палеоліті 2 млн. 10 тис. років тому. Основним джерелом їх життя були охота і збирання.

Уже в епоху пізньої бронзи з’являються перші кургани. Це говорить про те, що у УІІ-Ш ст. до н.е. степові рівнини України займали племена скіфів-кочовиків.

Поблизу с. Скельки і с. Маячка археологами знайдено стоянки епохи пізнього палеоліту (кам’яний вік більше 15 тис. років тому), залишки поселення і могильник недолита (УІ-ІУ тис. до н.е.), залишки двох поселень і могильник епохи бронзи (III-ІІ тис. до н.е.)

Поблизу с. Златопіль знайдено залишки поселення і набір форм для відливки знаряддя праці з бронзи (1 тис. років до н.е.). Знайдено також і скіфські кургани (ІV-Шст. до н.е.)

Всю територію Запорізької області, а також нашого краю, починаючи з епохи бронзи, заселяли племена, які займались тваринництвом для яких землеробство ніколи не було основним засобом життя.

У 1237-1240 р.р. давньоруські землі були завойовані монголо-татарами. Майже 200 років наші села знаходились під владою монголо-татар. На Кучугурах розкопано татарське городище.. Знайдені монети і кераміка.

Після захвату українських земель польськими магнатами і шляхтою у ХVІ ст. феодально-кріпосний гніт посилився.

Козаки (біглі селяни-кріпаки) селились на півдні України. Для того, щоб захищати себе від набігів Кримського ханства, вони об’єднались в Запорізьку Січ. Козаки були єдиною військовою силою, яка перешкоджала захвату татарами півдня України.

У 1774р. Катерина –ІІ підписала мирний договір з Турцією, тим самим припинилась війна, а у 1775р. указом Катерини-ІІ ліквідована Запорізька Січ, як вогнище визвольної боротьби.

Після ліквідації Запорізької Січі 06 вересня 1806р. був виданий Указ Єкатеринославської казенної палати про заселення пустуючих земель Олександрійського уїзду. Землі півдня почали поступова заселятися.

Першими поселенцями на цій території були запорізькі козаки і селяни-кріпосні.

У ХVШ ст. переселенцями з Полтавської, Чернігівської і Харківської губерній було засновано с.Скельки. Назву село отримало від скель, які були навкруг села.

У 1784 році село стало власністю генерал-майора Василя Попова. Він служив начальником канцелярії у князя Потьомкіна, потім 5 років особистим секретарем у Катерини ІІ, виконуючи різні її доручення. За неодноразову участь в російсько-турецьких війнах та особисті заслуги перед царським урядом, Попов отримав у подарунок від Катерини – ІІ 33 тис. десятин землі в Таврійській губернії. Приїхавши він і заснував села Василівку, Скельки, Карачекрак, Еристівку.

Сумне і тяжке враження від с.Скельки було у той час. Займались кріпаки Попова хліборобством і рибальством. У селі було дуже багато бідняків. Селяни були вимушені обробляти панщину на поміщика Попова спочатку 2-3 дні, а потім 5-6 днів у неділю.

У культурному відношенні село було вкрай відсталим Початкове народне училище (1908р.) і Георгіївська церковно-приходська однокласна школа (1915р.) не могли дати знання дітям бідняків.

У селі було багато віруючих. Церква було ідеологічною опорою царизму.

Після відміни кріпосного права у 1861 році , життя селян села майже не поліпшилось. Вони, як і раніше, працювали на поміщика Попова.

Після відміни кріпосного права, у селі почали поступово розвиватись капіталістичні відносини. Вони проявлялись у використанні найманої праці в помісті поміщика і в появі мануфактур. В мануфактурах плили меблі з лози, чистили, мили і сушили шерсть та виконували інші роботи.

У ХІХ ст. село Скельки було економічно і культурно відсталим. В селі було 6 вітряків, 3 кінних молотарки, 2 маслобойки. Значна частина селян не мали посівів, худоби. 80% селян не мали плугів і ін. сільгоспінвентаря.

25 листопада 1917 року в Росії перемогла Велика Жовтнева соціалістична революція. В цей час на території с.Скельки був утворений повстанський загін під командуванням Антона Павловича Піддубного. Загін нараховував 250 чоловік З його допомогою у січні 1918 року була встановлена Радянська влада, створено ревком, в який входили Капітон Гальченко (голова), Дмитро Брилистий, Іван Котляр, Максим Острогляд, Василь Котляр, Михайло Папуча.

По рішенню ревкому були конфісковані всі землі Попова, весь сільгоспінвентар, худоба і господарські будівлі. Землі почали роздавати селянам. Активними учасниками становлення Радянської влади стали Брик Федір Григорович, Грінченко Яків Тимофійович,Райна Андрій Семенович,Білан Федір Тимофійович,Брилистий Леонтій Акимович,Науменко Григорій Якович,Кривий Юрій Дмитрович.

На Україні період військової інтервенції і громадянської війни почався 18 лютого 1918р., коли німецькі і австровенгерські імперіалісти по договору з Центральною Радою кинули проти Радянської України значні сили.

Уже у середині квітня 1918 року с.Скельки були зайняті німецько-австрійськими військами, які на протязі 8 місяців грабували населення. Партизанський загін Антона Піддубного вів боротьбу на території Василівської волості.

У листопаді 1918 року австро-німецькі війська були вигнані з території нашої країни.

У червні місяці 1919р. село захопили денікінці. Звільнене воно було 08 січня 1920р. частинами 46-ї девізії 14-ї армії Південного Фронту.

20 червня 1920р. с.Скельки захопили врангелівці. Село неодноразово переходило з рук в руки.

В листопаді 1920 року в селі було створено ревком, головою якого став Волик Максим Григорович.

У 1926 році в с.Скельки нараховувалось 689 господарств з населенням 3699 чол. Кількість кооперативів –1, нафтових млинів –1,вітряних –7, маслобойок –1, кузні – 3.

У 1926 році були створені комсомольський і партійний осередки.

Перша спроба створити в с.Скельки колгосп була у 1929 році. Але вона не увінчалась успіхом. Та худоба, яка була у хліву, поночі самовільно розбиралась власниками, а вранці його знову збирали. Причиною невдачі створення колгоспу у селі була слабка матеріальна база.

У 1930 році із окремих одноосібних господарств на території села було створено 4 колгоспи: “Червоний партизан” – перший голова Бондаренко Іван Свиридович, “Червоний Запорожець” – перший голова Бондаренко Гордій Тихонович , “Січень”, Червоний путіловець” – перший голова Замула Іван Парфентійович.

У 1939 році у колгоспах с.Скельки була значна кількість техніки.

22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. 5 жовтня 1941р. с.Скельки було окуповано німцями. На окупованій території створювались партизанські загони.

17 вересня 1941 року в дніпровські плавні, розташовані в районі с.Скельки, прийшов сформований у В.Білозірці партизанський загін.. Одна з явочний квартир була у будинку Солопа Дмитра Никоновича жителя с.Скельки. Партизанський загін діяв у плавнях, а жителі села підтримували з ними тісний зв’язок.

Однією із зв’язкових була жителька с.Златопіль Ольга Швачка, яка була розстріляна фашистами у 1943 році. На честь неї названа вулиця у с.Златопіль. Крім неї були розстріляні також члени підпільної групи с.Златопіль : Казанський Яків Кирилович, Гречка Михайло Герасимович, Коваленко Яків Васильович, Литвин Федір Лаврентійович, Трамарецький Федір Петрович. Розстріляні і члени підпільної групи с.Скельки: Райна Андрій Семенович, Шевченко Мефед Антонович, Шевченко Єгор Петрович, Шевченко Гаврило Іович, Кучерявий Радіон Трохимович, Шевченко Іван Григорович, Райна Роман Васильович, Антонечко Артем Лазаревич, Білок рис Микола Остапович, Сушко Федот Кузьмич, Поданенко Степан Ігнатович, Шевченко Єгор Петрович.

Житель села Скельки Михайліченко Антон Євгесович - здійснив подвиг при форсуванні Дніпра і загинув. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу . На честь нього названа вулиця в с.Скельки, в центрі села встановлено йому пам’ятник.

В перші роки війни із сільській раді на фронт пішло 953чол., з них загинуло – 588чол. Загиблим односельчанам споруджена в центрі села стела.

16 квітня 1945 року почалася Берлінська операція. Згідно плану про штурм рейхстагу, повинні були брати участь два батальйони 756-го стрілецького полку під командуванням капітанів Давидова і Неустоєва. В цьому штурмі брав участь і наш земляк житель с.Скельки Петро Дорофійович Щербина. Під час бою був поранений, але з бою не вийшов.

Багато жителів сільської ради за бойові заслуги нагороджені орденами і медалями.

Після війни, в мирний час, наші земляки продовжували здійснювати подвиги, але вже трудові. За короткий час господарство було повністю відновлене. За ударну працю передовики нагороджувались орденами і медалями.

За вирощування високих врожаїв картоплі у 1966 році була нагороджена орденом “Леніна” ланкова колгоспу “Зоря комунізму” жителька с.Скельки - Плюйко Варвара Юхимівна. За великі надої молока зав. ферми Синявська Ніна Павлівна жителька с.Златопіль була нагороджена у 1986 році орденом “Жовтневої революції”, у 1971р. та 1975р. нагороджена орденом “Трудового Красного Знамени”. Механізатор колгоспу Гальченко Микола Прокопійович нагороджений орденом “Жовтневої революції” Двічі нагороджувався орденом “Трудового Красного Знамени” бувший голова колгоспу Шарапов Леонід Якимович.

Величко Михайло Андрійович, 1926р.н. житель с.Першотравневе – Герой Соціалістичної Праці - за вирощування високих урожаїв кукурудзи нагороджений, Прінь Іван Капітонович, 1928р.н. житель с.Шевченка, механізатор – Орден «Леніна», Івченко Іван Максимович, 1928р.н., житель с.Шевченка – Орден «Трудового Красного Знамени» - за високі врожаї кукурудзи.

Всі села сільської ради газифіковано, майже всі дороги з твердим покриттям.

Склад працівників сільської ради:

Плюйко Ірина Павлівна – секретар сільської ради;

Мягка Галина Миколаївна – головний бухгалтер ради;

Гасенко Тетяна Миколаївна - економіст ради;

Гармидер Володимир Павлович – землевпорядник ради;

Бондарнко Олена Василівна - секретар-друкарка;

Коркіна Олена Анатоліївна – інспектор з обліку військовозобов’язаних;

Мацупа Любов Олександрівна – рахівник-касир;

Райна Андрій Володимирович – водій;

Харченко Володимир Сергійович - працівник з благоустрою.

Контактна інформація:

Секретар: Плюйко Ірина Павлівна, телефон приймальні 59-7-17, тел./факс 59-7-86, skel.sov@gmail.com

Список депутатів сільської ради:

Вяльцева Тетяна Вікторівна, Крайник Ірина Миколаївна, Єрьоменко Руслан Миколайович, Віхляєва Тетяна Іванівна, Двоєзерська Зінаїда Анатоліївна, Папуча Дмитро Олександрович, Плюйко Ірина Павлівна, Щербина Світлана В’ячеславівна, Крайник Юлія Миколаївна, Гольцова Ольга Яківна, Кулініч Сергій Анатолійович, Боцко Володимир Миколайович, Біда Наталія Яківна, Якименко Микола Васильович.