Новини
Як на Івана, як на Купала!
І знову Мала Білозерка зустрічала гостей — всі, хто шанує традиції українського народу, хто прагне доторкнутися до душі своїх предків прийшли минулої п’ятниці до води у селі, аби відзначити свято Івана Купала — одне з найулюбленіших і найвеличніших та загадкових свят в українців.
Вже багато років поспіль у найбільшому селі Василівщини цього вечора збираються багато людей з різних навколишніх куточків. Ось і цього разу приїхали представники влади з Василівки — районної і міської, сусіди з Водяного, Нововодяного, Дніпрорудного, представники майже з усіх територій району, депутат обласної ради Катерина Луценко, творчі колективи — вокалісти, танцюристи, гумористи... Було щиро і задушевно. Відкриті серця малобілозерців прагнули зігріти всіх гостей.
За народним повір'ям, на Івана Купала "сонце сходить, грає", трави й квіти набирають найбільшої лікувальної сили, опівночі розквітає папороть. Ця чарівна квітка віщує незліченні скарби, багатство, статки і здоров'я. Вважалося, що о цій порі літнього сонцевороту, сонцестояння небесне світило досягає найбільшої сили й повертає на зиму. Казали, що Сонце, як уособлення світла й добра, святкує перемогу над темними силами. Назву ж свята пов'язували з іменем Купайла — божества родючості, урожаю, добробуту та лікарських рослин, а обрядодії приурочували вшануванню молодості, краси, кохання й очищення.
В давнину це свято приурочували до літнього сонцестояння — найдовшого дня й найкоротшої ночі року. Колись у купальську ніч було укладено священний шлюб Бога Сонця, що уособлював чоловіче начало, з Богинею Води, яка символізувала жіноче. Свято починалося з розкладання багаття - символу вогню небесного й земного. З пагорбів та крутих берегів пускали у воду запалене колесо - символ сонця. В давнину перестрибували через багаття для того, щоб пройти перед жнивами обряд очищення вогнем. Вірили: що вище людина стрибне, то вищою виросте пшениця. Такий вогонь наділяв людей здоров'ям, силою, запобігав усьому злому, зокрема, чарам. Сьогодні молодь перестрибує через вогнище парами, взявшись за руки й загадує: руки не розійдуться - хлопець і дівчина поберуться.
А ще дівчата плели вінки та ворожили на них. Кожна дівчина пускала свій вінок на воду та дивилася: куди попливе, туди й заміж вийде, проте, якщо потоне - це віщувало розлуку з милим. За віруваннями, на світанку купається навіть сонце, й тому воді і вранішній росі приписується особлива лікувальна сила.
— Дорогі мої односельчани, гості, — з такими словами звернулася до присутніх сільський голова Тетяна Жаховська. — Щиро раді вітати всіх на прекрасній малобілозерській землі, у своїй дружній і багатій на добро сільській родині. Те, що всі ми сьогодні разом, що серця наші не цураються святих традицій предків, шанують батьківські заповіти і в той же час впевнено дивляться вперед, говорить про нашу силу і міць, про те, що ми ладні подолати будь-які труднощі і дійти до заповітної мрії. Я низько вклоняюся своїм землякам - малобілозерцям, які вміють і землю обробляти та хліб вирощувати, і душі простір дати — відпочивають завжди на славу, і всім гостям, які привезли свій талант. Сподіваюсь, що й сьогоднішнє свято залишить незабутні спогади у всіх його учасників.
Голова районної ради Сергій Джуган, вітаючи всіх присутніх з святом Івана Купала, відзначив, що основним мотивом купальських обрядодій було уславлення молодості, кохання й материнства. І люди здавна вірили, що всі купальські облаштунки (вінки, перевесла, гілочки деревця, попіл, роса) мали не лише лікувальні властивості, але й значну оберігаючу силу.
— Ми повинні берегти всі ті надбання народу, адже у них частинка його душі, його помисли і сподівання. Берегти і примножувати, бо маємо великі таланти на своїй Василівській землі, які слід лише розвивати і підтримувати.
Голова Водянської сільради — головний атаман Водянського полку генера-полковник козацтва Василь Величко подарував господарям книжку «Українські козаки».
Всі гостя мали можливість вітати малобілозерців і насолоджуватися прекрасними номерами художньої самодіяльності, організацію яких взяли на себе директор місцевого Будинку культури Ольга Червоненко і знаменитий на весь район фольклорний колектив «Хуторяночка», які були центром всього цього, ніби казкового дійства.
Обрали почесних господарів свята — Купала та Купайлоньку, внесли Марену і опудало Купали, дарували подарунки Іванам. Виступи вихованців місцевого Будинку творчості та гімназії «Дивосвіт», пісні у виконанні Тетяни Косаревської, Ірини Кадишевої (Щербаки), Світлани Діденко (Василівка), Анастасії Литвин (Приморське), вокальної групи «Намистечко», викальної групи Червона Калинонька з Нововодянського Будинку культури і народного фольклорного колектив «Берегиня» Водянського Будинку культури, фольклорного ансамблю «Струни серця» ЦКД. І всі підтанцьовували зразковому танцювальному колективу «Глорія» та юним танцюристам із Будинку творчості «Родинні джерела».
Запалили свічки на вінках, розвели багаття на плотах. І попливли вінки ставочком. І молилися дівчата, аби вимолити хорошого суженого собі і щасливу долю. А старші за вком вже смакували білозерською юшкою та кулішем і хвалили господарів за таке «удачнеє свято», що так зігріло душу.
За матеріалами газети «НТ»
понеділок, 09 Липня 2012 16:12 | Переглядів: 1068