Новини
Диво-ферма Ярослава Волошина
Напевно, для багатьох з нас птахівництво означає вирощування курей, гусей, качок. А ось для фермера з с. Широкого Ярослава Волошина це, скоріше, екзотичне хобі. На його пташиному подвір'ї кожен птах привертає особливу увагу. Карликові кури-бентанки зачаровують своїми чубчиками і яскравим забарвленням, качки, схожі на пінгвінів (породи "індійський бігун") мимоволі викликають посмішку, ну, а краса фазанів і павичів — неповторну бурю емоцій!
І це я не зупиняюся на декоративних голубах, цесарках, гусях та інших видах птахів, що населяють цю пташину ферму. Однак неповторні почуття переповнюють, коли заходиш у вольєр зі страусами. Так-так! Тут є навіть австралійські страуси ему!
— Ярославе, розкажіть, з чого почалося ваше захоплення і як давно ви займаєтеся сільським господарством?
— Я виріс у селі, тому працювати на землі для мене — справа цілком звична. У 1991 році батько заснував фермерське господарство "Шевро", і я намагався йому допомагати. Зараз батько вже на пенсії і останні років 10 обов'язки по керівництву господарством я взяв на себе. Ми обробляємо близько 250 га землі, які орендуємо у наших пайовиків. Вирощуємо зернові і олійні культури. Є своя техніка для повного циклу обробітку землі. Ось тільки погода не завжди сприяє. Цей рік був особливо важким і неврожайним (і не лише для нашого господарства), тому я приношу свої вибачення пайовикам, з якими ще не розрахувався в повному обсязі.
А вирощування птахів — це дійсно більше моє захоплення, ніж робота. Це стан душі. Близько 10 років тому я побував на виставці голубів і фазанів у Мелітополі. Саме з неї все і почалося. Там я купив перших декоративних птахів. Незабаром поголів'я голубів збільшилося до 300, поки одного разу не завелася куниця, яка за два дні холоднокровно розправилася з усією голуб'ятнею. Але, як би гірко і важко на серці не було, я знову купував і розводив екзотичних пернатих. Серед них, як ви вже бачили, фазани з "дорогоцінними" назвами — "золото", "срібло", "алмаз", павичі звичайні і чорноплечі. А сім років тому я завів страусів.
— Чесно кажучи, я думала вони набагато більші і вищі ...
— Африканський вид — так. Вони досягають 2,5 метра висотою і мають вагу до 150 кг. У мене такі були, але зараз я завів австралійських страусів ему. Їхній зріст 150-170 см, а вага близько 60 кг. У ему довга шия і дуже довгі тонкі ноги, що дозволяє птаху розвивати швидкість до 50 км / год. У крилах у ему немає махового і рульового пір'я, тому він, як і інші страуси, не може літати, але славиться любов'ю до води і навіть уміє непогано плавати. Самку і самця дуже складно відрізнити один від одного — і вага, і зріст у них майже однакові.
— Через скільки років страус вважається дорослою птицею і коли дає перше потомство?
— У віці трьох років самка страуса починає відкладати яйця. Перший приплід (11 пташенят) я отримав на четвертий рік утримання цих птахів. Шлюбний період у них починається восени, в кінці вересня — жовтні. Ему — вихідці з Південної півкулі, і на їхній батьківщині в цей час рання весна. У січні-лютому самка відкладає яйця в підготовлене самцем гніздо і покидає кладку. Яйця ему довгасті, темно-зеленого кольору, масою 580-640 г. Фактично самка несе одне яйце кожні три дні. Далі турботу про потомство бере на себе самець. Висиджування яєць триває 58-66 днів. У перші і останні два тижні цього терміну самець зовсім не встає з гнізда, за час насиджування він втрачає до 15 кг власної ваги. За пташенятами потрібен особливий догляд, оскільки вони дуже чутливі до всього.
— Як страуси переносять нашу зиму?
— Ему добре переносять холод і легко адаптуються до нових умов. Зараз, в період відкладання самкою яєць, вони живуть у нас не у вольєрі, як влітку, а в закритому приміщенні — сараї.
— Наскільки вони перебірливі в харчуванні?
— Проблем особливих немає. Добре їдять будь-яку зерносуміш і сіно люцерни. Дорослий страус з'їдає за день близько трьох кілограмів кормів, з них половину становлять грубих і соковитих.
— Скільки коштує пташеня страуса? Чому ви не купили відразу дорослих страусів, а чекали більше трьох років, поки вони виростуть?
— Вартість одного пташеняти, якому лише одна доба, — близько 200 доларів, а дорослого страуса — 8000 гривень. Перших своїх страусів я купив у шестимісячному віці. Чому не купив відразу дорослих? Тому що у цих птахів проблема з транспортуванням. Для них переїзд — це стрес, причому часто зі смертельним кінцем. З пташенятами дещо простіше, тому починають, як то кажуть, з малого.
— Ви вирощуєте цих птахів для реалізації м'яса, яєць, пташенят?
— Я реалізую тільки пташенят.
— А чому страусиного м'яса немає в магазинах? Воно дуже дороге?
— Недешеве. За кілограм просять близько 400 гривень. А купити таке м'ясо можна на страусиних фермах, наприклад, недалеко від нас, на Мелітопольській.
— Що б ви порадили тим, хто тільки планує вирощувати цих птахів?
— Перш за все, терпіння і величезного бажання. Мало купити страуса. Необхідно створити для нього умови утримання і бути готовому до того, що результат отримаєш не відразу. Але, коли досягаєш бажаного, — то це справжнє задоволення!
Моя екскурсія по фермі триває. Виявляється, неподалік від страусів розмістилися клітки з нутріями. Звірятка білого, рудого і чорного забарвлення уважно стежили за непроханими гостями, причаївшись в куточках своїх жител. Ці, на перший погляд, сердиті тварини, викликають справжнє розчулення, коли починають щось гризти, тримаючи їжу в передніх лапках і уплітаючи її за обидві щоки.
Мандруючи далі по території ферми, бачу "кролячі багатоповерхівки". Дерев'яні клітки з вухастими вихованцями нагромаджуються одна над іншою, і на кожній табличка з короткою інформацією про ту чи іншу породу. Ярослав розповів, що ось уже близько трьох років займається розведенням кролів, їздить з ними на виставки, де не тільки продає своїх, але й купує нових кроликів.
— Які породи кролів у вашій колекції і яка найцінніша?
— Тут ви можете побачити "Новозеландську" породу, "Каліфорнію", "Срібло", "Обер", "Бельгійського велетня", вага якого досягає 12 кг. Особливо цінуються кролики породи "Рекс" (дорослий кріль на виставці коштує 500-600 грн.). Найцінніше — це, звичайно ж хутро. Його навіть прирівнюють до хутра шиншили. На відміну від звичайних кроликів, волосяний покрив у «Рекс» укорочений приблизно в 2 рази. Це дуже м'яке, шовковисте, густе хутро, з яскравим блиском, а через відсутність ярусності він виглядає підстриженим.
— Кажуть, у вас і шиншили є?
— Так. А поруч з ними живуть ще й бабаки. Так що прихід весни нам пророкують свої "провісники".
Не перестаючи дивуватися, зайшла в окреме, дещо затемнене, приміщення з чарівними гризунами. Як не дивно, шиншили досить рухливі. Я навіть здивувалася:
— Зазвичай, у зоомагазинах вони виглядають більш сонними, а у вас такі "живі" ...
— Це залежить від приміщення. Шиншила — це гірська білка, яка більш активна в нічний час. Вдень вона дійсно більше спить. А взагалі, шиншили люблять затемнене приміщення або навіть напівпідвальне. На сонці їм не комфортно. За цими підопічними мені із задоволенням допомагає доглядати мій 7-річний син Єгор. Він, як і я, дуже любить тварин.
Дивлячись на шиншил, дійсно заряджаєшся позитивом. Їх не тільки приємно тримати в руках, але й просто дивитися, як вони щось гризуть, чистять свою шерсть, купаючись у спеціальному вулканічному піску.
Неподалік, в окремому будиночку, мирно спало сімейство бабаків. Згрупувавшись один на іншому, зарившись у сіно, вони навіть не реагували на присутніх.
— У такому стані вони будуть до середини лютого, — продовжує Ярослав. — Лише ближче до весни стануть трохи ворушитися. Зараз же всі фізіологічні процеси в їх організмі уповільнені. Наприклад, серце робить лише 5 ударів на хвилину.
— А як дружина ставиться до вашого захоплення?
— Світлана мене підтримує, за що я їй щиро вдячний. Хоча їй іноді доводиться нелегко, адже я часто виїжджаю на виставки або по роботі, і їй доводиться годувати тварин і птахів та слідкувати за господарством. Але, як я вже говорив, син Єгор також бере на себе обов'язки по догляду за вихованцями.
Закінчувати цю незвичайну екскурсію зовсім не хотілося. Спостерігаючи за братами нашими меншими, я мимоволі ловила себе на думці, наскільки мало ми цікавимося світом тварин та птахів. Адже не секрет, що між людиною і домашніми вихованцями існують особливі відносини. Іноді саме ця маленька жива істота, як ніхто інший, зніме стрес, підніме настрій, відверне від проблем. Зрештою, саме спілкування з живою природою робить все наше суспільство трішечки добрішим.
Світлана ЛОБАЧ
понеділок, 10 Грудня 2012 18:03 | Переглядів: 1732