Новини
Поставте скибку хліба на стакан і голови схиліть в скорботі вічній за тих, кого убив Афганістан, чиї він душі зранив і скалічив...
15 лютого Василівщина у черговий раз віддавала данину пам'яті полеглим у боях на території інших держав, низько вклонялася їхнім рідним і близьким, ветеранам, які виконували інтернаціональний обов'язок.
Заходи розпочалися з мітингу та церемонії покладання квітів до пам'ятника воїнам-афганцям і заупокійної панахиди за воїнами, убієнними на полях брані. Кров холоне у жилах від думки про те, що багатьом з тих молодих, вісімнадцятирічних юнаків, так і не судилося більше відчути ласку материнських обіймів, сказати такі довгоочікувані слова: "Я повернувся, мамо…" Але їхній подвиг живе у наших серцях, у серцях нинішньої молоді. І підтвердженням тому є слова, що сказав на мітингу десятикласник гімназії "Сузір'я" Микола Шевченко, який від імені усіх гімназистів щиросердно запевнив, що прізвища тих, хто пройшов Афган, золотими літерами будуть вписані в історію нашої країни і навіки залишаться у пам'яті прийдешніх поколінь.
У скорботі схиляють голови перед пам'яттю колишнього учня школи №1, воїна-афганця Андрія Парамонова і гімназисти Дніпрорудненської "Софії". Щороку вони відвідують його батьків — Віктора Марковича та Тамару Іванівну Парамонових. Ось і цьогорік у гості до родини разом з гімназистками 10-А класу Анною Савіною та Альоною Кононенко завітали голова райради Сергій Джуган, секретар міської ради Дніпрорудного Ірина Ручка, очільник міської організації ветеранів Афганістану Олександр Величко (на знімку разом з подружжям Парамонових). Мабуть, зайвим було б говорити тут якісь пишні фрази, адже кожен розуміє, що скільки б не минуло років, для батьків, які втратили своїх дітей, не існує тих слів, що загоять їхні рани... Присутні низько вклонялися Віктору Марковичу та Тамарі Іванівні і дякували їм за стійкість духу, за терпіння, за їхню батьківську безмежну любов, за мужність жити і пам’ятати подвиг сина і тисяч таких, як він, юнаків... На згадку про цей день школярі вручили родині Парамонових пам'ятну ювілейну книгу "Ты будешь первая всегда", приурочену 50-річчю школи. У ній з-поміж інших сторінок, є одна, особлива, присвячена пам’яті загиблих учнів, у тому числі і Андрія Парамонова. Виконуючи інтернаціональний обов’язок, юнак загинув, рятуючи своїх товаришів. Але ж яким би героїчним не був той вчинок, він залишається слабкою втіхою для батьків, які втратили дев'ятнадцятирічного сина... Андрія Парамонова посмертно нагороджено орденом Червоної Зірки.
Данину поваги за ратний подвиг воїнам-інтернаціоналістам щороку висловлюють жителі кожної територіальної громади Василівщини. Традиційно представники районної та місцевої влади, а також члени районної організації "Українська спілка ветеранів Афганської війни та воїнів-інтернаціоналістів" у цей день відвідують сім'ї загиблих, щоб особисто засвідчити свою шану батькам, які виховали таких мужніх і гідних синів.
Заступник голови райдержадміністрації Денис Калінін разом із заступником голови райради Анатолієм Кравцем та головами Балківської та Малобілозерської сільрад Марією Радченко та Тетяною Жаховською також побували вдома у матерів загиблих афганців — Ніни Василівни Веселкової і Валентини Іларіонівни Сердюк та поклали квіти на могили їхніх синочків — Миколи Веселкова і Віктора Сердюка. Вшанувати пам'ять полеглих прийшли і товариші-афганці.
Свою повагу Любові Митрофанівні Білицькій з с. Підгірне від імені тих, хто воював у Афгані, засвідчив заступник голови районного осередку "Українська спілка ветеранів Афганської війни та воїнів-інтернаціоналістів" Віктор Проценко. Ім'я її сина Ігоря Білицького також викарбовано на пам'ятній стелі...
Відвідали афганці і захоронення інших своїх побратимів Юрія Прожоги, Геннадія Гамашова (Євгеній Ліщиновський перезахоронений за межами нашого району).
Разом з квітами та теплими словами від влади всі сім'ї загиблих воїнів-афганців отримали і конверти з грошовою допомогою. Звісно, це те, про що б, можливо, можна було б і змовчати, але хотілося б подякувати тим людям, хто не залишився осторонь цього заходу і посприяв у його проведенні.
Велике спасибі за розуміння, підтримку і небайдужість директору Василівського заводу "МК" Оресту Шеремету, підприємцям Роману Паньовіну і Любові Запорожець, перевізнику Роману Мартиненку та головам сільрад: Марії Радченко (Балківська), Тетяні Жаховській (Малобілозерська), Юрію Живиці (Підгірненська), Володимиру Назаренку (Орлянська), а також Сергію Лобинцеву і його заступнику Віктору Казачкову (Василівська міська рада).
Ніхто і ніщо не в змозі виміряти глибину людських трагедій, психологічних потрясінь, що спіткали тих, кому довелося пройти такий складний життєвий шлях. І ми повинні це завжди пам’ятати заради того, щоб більше ніколи не затьмарилося життя наших дітей.
середа, 20 Лютого 2013 14:21 | Переглядів: 646