Новини
У «Чапаєвців» дружно!
Жнива — найвідповідальніший момент для всіх аграріїв. Та що там для аграріїв? Для всієї країни. Кипить робота на полях одного з найбільших господарств району, і, по-справедливості, — одного з найкращих — ПОП «Агрофірма ім. Чапаєва», яке очолює хороший господар Володимир Стражник.
Задіяний і у напрузі кожен член трудового колективу, кожен вносить свою важливу частку: готують техніку, косять зернові, возять на тік золоте зерно, де його очищають і переважують...
Пік всієї роботи — на току і тракторній бригаді, а сонцепік — на полі. Бригадир агрофірми Сергій Калюта (права рука керівника), хоча й зайнятий, як говорить, під зав’язку, та кореспонденту час виділив, мовляв: «Хіба ж я проти, щоб показали як люди працюють старанно! Я тільки «за» і через газету говорю велике спасибі всім, хто зайнятий на косовиці».
Бригадир із задоволенням продемонстрував як проходять всі етапи збору урожаю. Тож спочатку ми завітали прямісінько на поле, де золотавою нивою, немов лебідь, плив комбайн, за штурвалом якого перший екіпаж господарства: капітан Юрій Бардальов та Олександр Бесараб.
— Жнива у нас почалися з 15 червня. Косимо пшеницю і ріпак, озимий ячмінь вже скосили, — розповів Сергій Леонідович, поки чекали екіпаж. — Цьогорік з урожаєм трохи краще, ніж минулого, проте, того, на що сподівалися і хотіли, — немає. Але дякуємо Богу й за те, що вродило. На жаль, дощів на наших полях практично не було. Хмари ходили-ходили навколо, трохи покапало у селі, а от ниви обминули.
Маємо два комбайни, але нам допомагає збирати врожай ще один залучений. На другому комбайні працюють Сергій Росол та Іван Жиленко. Люди у нас хороші, відповідальні, цілеспрямовані. Всього у рільничій бригаді 20 чоловік.
Екіпаж наблизився до шляху. Тут заметушилися водії, підганяючи машини ближче до комбайна. На обличчях хліборобів щира посмішка, незважаючи на спеку та те, що працюють зрання, — скосили ще одне поле!
Трудівники на хвилинку погодилися залишити роботу і сфотографуватися.
— Робота на землі важка, але дійсно приносить задоволення. Тож коли закінчив школу, вивчився на механізатора. До Малої Білозерки переїхав кілька років тому з Луганської області і от уже 5 років працюю у агрофірмі, — говорить капітан екіпажу Юрій Бардальов.
Роком менше трудиться у "чапаях" його помічник Олександр Бесараб.
— Любити землю вчили батьки, тож, закінчивши Михайлівське професійно-технічне училище, приєднався до батька, який працює у господарстві. Найприємніше у нашій роботі — це виїжджати у золоте поле пшениці і збирати врожай, накосити більше за інших. Це у нас така добра конкуренція між екіпажами, змагаємося.
Так само віддано працюють і водії Юрій Коробка та Олександр Шелудько. Обоє починали свій трудовий шлях з колгоспу «Дружба». Юрій Михайлович — одразу після армії, а Олександру Івановичу про нелегкий труд хліборобів відомо ще з дитинства, бо працював хлоп'ям разом з батьком на комбайні, допомагав йому та пізнавав усі ази хліборобської праці.
З поля урожай водії повезли на тік, де повним ходом очищають зерно. Тут дружною командою працюють електрик Василь Руденко, Світлана Кондратюк, завідуюча током Ірина Скорбич, Альона Кібалова, Анна Журавльова, водій Олександр Прозоров, оператор мехтоку Андрій Чопик.
Ось так злагоджено, невтомно і дружно проходить робочий день у агрофірмі. Працелюбні чапаєвці завжди вкладають свої серце і душу в землю, у хліб, бо вірять у краще, а восени радіють плодам своєї відданої праці.
А директор агрофірми Володимир Стражник уже думає про майбутнє — на його робочому столі карта осінніх посівів озимих, адже, як досвідчений агроном за фахом, він знає — основа наступному врожаю закладається саме сьогодні. А ще він завжди пам’ятає про тих, хто довірив йому обробляти свої паї, про своїх земляків.
Останні роки особливі для землеробів Василівщини — погода зовсім не балує їх, а хліборобів Малої Білозерки особливо — по всьому району йдуть дощі, а їх поля обминають. Але яким би не був складним кожен трудовий рік, у Володимира Євгеновича не зникає у душі оптимізм і надія: «Нічого, втримаємось, і малобілозерчани наші — хороші люди, завжди зрозуміють і підтримають».
І вже у думках бачить Володимир Стражник наступний хлібний клин. Ось така вона — душа справжнього хлібороба.
Нехай щастить всім «чапаєвцям» у їх благородній справі, адже сумлінною працею вони на це заслужили.
Анна ШАПОВАЛОВА
п'ятниця, 05 Липня 2013 13:40 | Переглядів: 760