Новини
За плечима — 101!
Чепурна хата, розкішний виноградник, квітучий садок і запашні весняні квіти. Все охайно і додільно. Господарі садиби Володимир Митрофанович та Ольга Іванівна тільки-но поралися на винограднику — весна ж, роботи у селі багато, турботливим є за що взятися. У ці квітневі дні знову прийшло свято у родину Анни Трохимівни Григоренко — мало не все село Підгірне щиросердно вітало її з днем народження. А він особливий — календар відрахував їй вже 101 рік!
Все своє життя жінка у рідному Підгірному. Тут її коріння, тут її доля, на яку випало все: революція, громадянська та Вітчизняна війни, голод, холод, розруха. Скільки себе пам’ятає — все працювала: у колгоспі спокою мало, з ранку до вечора у бригаді.
Як же молила Бога, аби чоловік повернувся з фронту, бо хорошого господаря мала, у шані і любові жили до війни. І, певно, Бог почув ії молитви — дав щасливе сімейне життя, разом у радощах і горі прожили з чоловіком понад півстоліття. А з 1987 року Анна Трохимівна — вдова...
Слабенька стала бабуся, погано чує, але голос отця Анатолія Зигаря впізнала відразу. Минулої суботи він разом із сільським головою Юрієм Живицею і активісткою ветеранської організації села Валентиною Тіпцовою приїхали привітати іменинницю з її хорошими роками. Прочитала молитви, говорила про минуле. А коли гості пообіцяли завітати і наступного квітня на її день народження, лише посміхнулася:
— Мабуть, я вже довго живу...
Живіть, Анно Трохимівно. Адже ви — жива історія села, району, нашого життя. Ви з когорти тих, хто заслужив шану сумлінною працею, любов’ю до людей, вихованням хороших дітей. Сьогодні за мамою доглядає наймолодший син з невісткою. Ще дві доньки також у Підгірному. Найстарший син мешкає у Києві. Бабусю радують онуки, правнуки, за яких у неї завжди болить серденько: аби було все добре.
Данило Безруков
середа, 23 Квітня 2014 14:23 | Переглядів: 571