Новини
Бойові нагороди.
У ці травневі дні свій бойовий шлях згадує і Петро Маркович Єременко з Червоноармійського. У 1944-му, тільки-но виповнилось 17 років, юнака призвали на фронт. Армійська служба затяглася на довгих 7 років. Після оголошення капітуляції ворога, для багатьох наших солдат війна закінчилася не відразу: "зачищали" свою країну від залишків коричневої чуми та їхніх прибічників. Нині Петру Марковичу вже 87 років. Разом дружиною Валентиною Іллівною вони часто поринають у спогади про непрості молоді літа. Війна опалила їхню юність, зруйнувала молодечі мрії, надівши на юні плечі солдатські шинелі.
Ветеран і сьогодні часто розповідає трьом своїм онукам та чотирьом правнукам, як воював на Українському фронті у зенітно-артилерійських військах 90-го запасного полку. Сльози блищать на очах, коли пригадує, як вибиралися із оточення, як залишилися на полі бою друзі-однополчани…
Груди солдата-ветерана прикрашають бойові нагороди, якими Петро Маркович був відзначений за хоробрість, стійкість і мужність, проявлені в боях за Батьківщину. Це ордени Вітчизняної війни, "За мужність", ювілейні медалі.
Нині здоров’я колишнього захисника вже не дозволяє йому прийти 9 Травня на мітинг, покласти квіти до меморіалу загиблим воїнам. Але вдома, разом з родиною, Петро Маркович обов’язково згадує своїх загиблих побратимів, і за святковим столом звучить найголовніший тост: "За мир, за щастя, за життя!".
середа, 14 Травня 2014 08:15 | Переглядів: 495