ВАСИЛІВСЬКА РАЙОННА РАДА
ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Від усього серця!

Усі свята, які ми відзначаємо, зазвичай супроводжуються подарунками, приємними сюрпризами, вітальними листівками та просто добрими словами і побажаннями. Свято Великої Перемоги – не виключення, адже кожен дякує визволителям, ветеранам, працівникам тилу, партизанам, нашим бабусям та дідусям за їхні ратні та трудові подвиги, за мирне небо і життя.

У ці святкові травневі дні вітають учасників бойових дій і патронажні медичні сестри районної організація Товариства Червоного Хреста України. Днями радо зустрічала гостей з РОТЧХУ – Надію Довженко та Тетяну Дарій Любов Максимівна Каховська – учасниця партизанського руху. Червонохрестовці від усього серця привітали зі святом Любов Максимівну, побажали їй тільки найкращого у житті та подарували продуктовий набір. Жінка щиро подякувала за увагу і турботу, за спілкування і підтримку.

Любов Каховська розповіла про свій життєвий шлях, про те як у 14 років була у загоні партизанів, таких же юних, як сама. Жінка родом з Хмельницької області. Її дитинство і юність, опалені війною, спливають у спогадах як чорна хмара, адже осиротіла тоді з братиком, була поранена у ногу, щохвилини її життя могло обірватися.

- Страшні то були часи. Три роки окупації села фашистами… А потім підходили наші солдати-визволителі і боротьба проти загарбників стала ще запеклішою. Партизани у лісах різного віку протистояли німцям, ховали молодь, яку забирали до Німеччини на примусові роботи, підривали їх ешелони. Таких наш загін підірвав п’ять, - згадує Любов Максимівна. – Ховалися ми тоді у лісах, до села боялися йти, тож як отримала поранення додому мене несли вночі. Нога боліла, ліків не було… Йодом помазали, заміть гіпсу наклали глину, а щоб не стогнала від болю, бо мене могли знайти німці, дали ганчірку у рота.

На щастя Любов Максимівна одужала, дочекалася звільнення рідної країни. А далі – життя у відбудові, тяжка праця, сім’я… Та скільки б часу не пройшло, ті страшні роки війни назавжди викарбувалися у пам’яті, проте душа від цього не погрубішала. Натомість вона сповнена милосердя, добра і життєлюбності, і саме ці якості допомогли Любов Каховській витримати усі випробування долі.