Новини
Школа, яку люблять всі…
Потопаючи в шатах зеленувато-жовтавих крислатих дерев, огорнена павутинками бабиного літа, в затишному районі нашого міста височить споруда - Василівська гімназія "Сузір'я" - по-справжньому теплий будинок із вікнами, що світяться з ранку до пізнього вечора, місце, куди йдуть працювати не за обов'язком, а за покликом серця. У перші дні жовтня гімназія відзначає свій 60-річний ювілей.
60 років - це мільйони дитячих кроків, тисячі допитливих очей, безліч запитань і відповідей...
Незважаючи на свій вік, серце гімназії б'ється по-молодецьки, вона крокує в ногу з вимогами сьогодення, а це значить, що будуть і нові перемоги, і нові здобутки та звершення, творчі злети та успіхи.
А історія нашої гімназії починалася так...
За 60 років найкращу посаду "під сонцем" директора займали 11 талановитих і творчих особистостей. Разом зі своїм педагогічним колективом вони давали свої найвеличніші уроки - Уроки Життя, Краси, Вірності, Мужності та Благородства.
У 1952 році у Василівці була відкрита нова школа, де за парти сіли 500 учнів, різних за рівнем вихованості й освіченості. Багато було дітей із сиротинців.
Учительський колектив, який очолив тридцятирічний Столяр Леонід Федорович, був молодим. Але їм, вчорашнім випускникам педагогічних вузів, більшість яких не мали життєвого досвіду, вдалося зробити школу цікавою. Василівська середня школа № 2 вже в перші роки свого існування отримала статус престижної.
1959-1962 роки. Директор Гриньов Василь Дмитрович.
У школі створюється атмосфера душевного тепла, взаємоповаги, співпраці.
1963-1965 рр. Директор Заборжевський Микола Афанасійович.
Ці роки запам'яталися піонерським багаттям та лінійками, тимурівською допомогою, збором металобрухту.
1966-1969 рр. Директор Іванова Надія Федорівна.
Цей період відзначається створенням літніх таборів праці, великими досягненнями у спортивних змаганнях, походами історичними місцями нашої області.
1969-1980 рр. П'ятим директором стає Дмитренко Анна Євстафіївна.
В школі 1476 учнів. Її робота нерозривно пов'язана з почуттям обов'язку. Честі й особистої гідності. Анна Євстафіївна - директор-організатор від Бога, з великим тактом, яка зуміла, очоливши колектив, накреслити перспективу, правильно застосувати методи морального виховання. Це вона наголошувала завжди, що вчитель повинен вчити радості, яка є великою рушійною силою розвитку дитини, смислом життя. Це вона закликала вчителів: "Торопитесь обрадовать!", "Торопитесь найти в каждом ребёнке то, что его возвышает!" і педагоги підтримували свого керівника, виявляючи зрілу педагогічну мудрість, помножену на високий професійний талант.
1980-1984 рр. Директор Грушко Анатолій Васильович.
Захоплюючої гри "Зірниця", конкурсів військово-патріотичної пісні, участі педагогічного колективу в оглядах художньої самодіяльності.
Переломним у житті школи став 1985 рік. Всього за шість місяців на зарослому чагарниками пустирі за адресою вулиця Шевченка, 82 виросла красуня школа. Директором школи-новобудови стала Овчиннікова Алла Дмитрівна, якій доводилося днювати і ночувати на будівництві, щоб встигнути все до Першого дзвоника. Разом з учнями, вчителями та батьками носила цеглу, мила вікна, прибирала сміття. І сьогодні її завжди раді бачити в стінах рідної школи. Мудру наставницю з любов'ю вітають колишні випускники, педагоги, з якими вона щедро ділиться своїм досвідом і теплотою щедрої душі.
Із 1 вересня 1986 року вперше було введено навчання дітей із шести років.
У серпні 1987 року директором школи було призначено Кравця Анатолія Семеновича. Роки його керівництва припали на нестабільний період "перебудови", коли школі не вистачало найнеобхіднішого. Але попри все це змінено внутрішній вигляд школи: підлога коридорів вкрита паркетом, прибудовано нову спортивну залу. Колеги-вчителі з вдячністю згадують Анатолія Семеновича як чуйну, доброзичливу і порядну людину, бо він умів кожного вислухати, зрозуміти і допомогти. До цього часу, маючи адміністративну посаду, він продовжує опікування школою, яку називає рідною.
1990-1994 рр. Директор Живиця Віктор Кіндратович.
Школа першою в районі перейшла на диференційоване навчання, вперше було введено п'ятиденку.
1994-2006 рр. Директор Мартиненко Василь Олексійович.
У школі проведено набір у перший клас із українською мовою навчання, відчинено двері для першокласників-дванадцятирічок. З 2002 року розпочинається науково-дослідницька робота на експериментальному майданчику Запорізького інституту післядипломної освіти. Девіз роботи Василя Олексійовича: "Наша школа - наш спільний дім, в якому ми - одна велика сім'я".
Із першого жовтня 2006 року школу, яку з червня 2007 року вже називають гімназією "Сузір'я", очолює Шевченко Юрій Васильович. Це молода, енергійна людина, яка займається улюбленою справою. Усім зрозуміло, що "директор школи - це не посада, це - діагноз", бо думки про школу не залишають навіть під час відпустки. Як проходить набір у перші класи? Де шукати спонсорів? Чи скоро розпочнеться ремонт даху? І ще тисячі запитань, аналіз проведеної роботи, планів на майбутнє...
Юрій Васильович переконаний, що директор повинен бачити перспективу розвитку свого навчального закладу і має бути завжди на крок попереду. Новизна та перетворення заради всебічного розвитку учня - дві найістотніші характеристики директора, який прагне, щоб очолювана ним гімназія, була справжньою школою майбутнього, де учні разом із своїми наставниками будують світ, де немає місця злу, приниженням, кривді, недоброзичливості.
А очолює Юрій Васильович не просто колектив, а сильну команду однодумців, бо випадкових людей в гімназії немає.
Тут працює 69 педагогів, із них 16 вчителів-методистів, 15 старших вчителів, 44 вчителі вищої категорії. Колектив постійно поповнюється молодими кадрами - вчорашніми випускниками гімназії. Школа може пишатися своїм колективом, бо має 15 педагогів, нагороджених значком "Відмінник освіти".
І до цього часу на учительській ниві, маючи 45-річний педагогічний досвід, невтомно трудяться з вогником у душі вчителі-ветерани: Лисенко М.І., Федорова Г.В., Тур Г.О. їх педагогічний досвід є прикладом для наслідування.
Гімназія "Сузір'я" - це незвичайний самодостатній заклад з особливим способом життєдіяльності, покликаний зрозуміти, підтримати, розвивати, виховувати, навчати. Можна впевнено сказати: "В цьому освітньому закладі дійсно панує дух класичної гімназії".
За роки існування в гімназії сформувалася своя філософія освіти та власний імідж, особливий і неповторний. Навчальний заклад реалізує інноваційну діяльність, підтримує тісні зв'язки з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти (м. Київ), з Мелітопольським Державним університетом, Запорізьким Національним університетом, Малою Академією Наук України. Випускники та учні гімназії є учасниками і переможцями Всеукраїнських конкурсів, членами МАН України. Їх роботи друкуються на шпальтах різних газет і журналів.
З 2010 року гімназія працює над експериментальною темою "Навчально-виховна система наступності у допрофільній освіті учнів". І на сьогодні отримала статус експериментального навчального закладу Всеукраїнського рівня.
У гімназії добре розуміють, що дітей треба не тільки навчати, а й виховувати. Отож, школа залишається основним осередком виховання у колі "школа-батьки-діти".
Принципово важливо для нас, щоб батьки не лише погоджувалися з нашими вимогами, а щоб і погляди на виховання й навчання дітей у гімназії та сім'ях гімназистів були однаковими. Лише за таких умов, коли є одна мета і спільні шляхи її досягнення, можна успішно навчати й виховувати. Продовжуючи старі, впроваджуються й нові традиції виховної роботи: посвята в гімназисти та старшокласники, новорічні маскаради, шоу-програми, театральні вистави, родинні та народознавчі свята, КВК, батьківські посиденьки - проводяться за обов'язковою участю батьків.
Живучи за принципом "Без минулого немає майбутнього" в гімназії проводиться велика робота з патріотичного виховання. Проведення уроків Мужності, зустрічей з ветеранами та учасниками війни, воїнами-інтернаціоналістами, свідками Голодомору, виховує у гімназистів любов до старшого покоління, милосердя і доброту.
Та найкращим святом, якого чекають всі, є свято "Гімназійний Олімп". Це вершина визнання досягнень учнів у навчанні, спорті та культурно-освітньому вихованні, педагогічної майстерності вчителя та кропіткої роботи батьків.
Затишні кабінети, облаштовані коридори, змінений інтер'єр актової зали, організація дозвілля дітей - неоціненна допомога наших батьків. Ми щиро вдячні за Ваше розуміння, підтримку і допомогу.
Оцінити гімназію неможливо жодними балами чи тестами. Ефективність її діяльності вимірюється радістю спілкування учня з педагогом, бажанням дитини залишитися в школі після уроків, наповненість її коридорів у дні зустрічей з випускниками. А ще тим, чи приводять батьки своїх дітей у "свою" школу і чи пам'ятають тих, хто навчався та навчав сіяти Добре, Розумне, Вічне.
З вірою в серці й надією в душі знаємо:
І збудуться, і стануться дива!
І в світі все обернеться на краще
І зробиться легким усе найважче,
І найтепліші знайдуться слова.
п'ятниця, 05 Жовтня 2012 13:40 | Переглядів: 1178