ВАСИЛІВСЬКА РАЙОННА РАДА
ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ви запитували на сеансі «гаряча» лінія Міндоходів

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Який порядок оподаткування доходів, одержаних від здійснення незалежної професійної діяльності? Згідно з положеннями статті 178 Податкового кодексу України (далі ПКУ) особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

 

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

За якою ставкою податку на доходи оподатковуються доходи від здійснення незалежної професійної діяльності?

Згідно з п.167.1 статті 167 Податкового кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 Податкового кодексу, зокрема, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

В який термін надається податкова декларація фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність?

Згідно з п. 178.4 статті 178 Податкового кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, а саме до 1 травня року, що настає за звітним.

Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік в органах державної податкової служби як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Чи оподатковуються податком на доходи, виплати, які виплачуються фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, суб’єктами господарювання – податковими агентами?

Згідно з п.178.5 статті 178 Податкового кодексу України під час виплати суб'єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Який порядок ведення обліку фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність?

Положеннями п.178.6 статті 178 Податкового кодексу визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1025 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення". Самозайняті особи повинні придбавати та оформлювати Книгу самостійно. Книга має вигляд зошита чи блокнота. Прошнурована з пронумерованими сторінками Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи. Кожен працівник - фізична особа (далі - наймана особа), що здійснює операції за готівку, веде їх облік у Книзі, яка реєструється самозайнятою особою у такому самому порядку. У Книзі для найманих осіб зазначаються адреса місця здійснення діяльності, прізвище, ім'я, по батькові найманої особи та самозайнятої особи (роботодавця) та їх реєстраційний номер облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серія та номер паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті). Записи у Книзі виконуються кульковою або чорнильною ручкою (виправлення допускаються тільки з завіренням їх самозайнятою особою).

Який порядок проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність?

Пунктом 178.7 статті 178 Податкового кодексу визначено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, яка надається у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, а саме до 1 травня року, що настає за звітним.

 ПДВ.

Як в податковому обліку та в податковій декларації з ПДВ відображається операція з повернення в режимі експорту нерезиденту раніше імпортованого товару?

Відповідно до пп.«г» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України (далі – МКУ).

Згідно з пп.«а» пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Пунктом 30 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій» із змінами і доповненнями (далі – Постанова №450) визначено, що у разі поміщення товарів у митний режим експорту їх вивезення за межі митної території України підтверджується митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, чи додатковою декларацією, а також повідомленням про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.

Для одержання повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, митне оформлення яких здійснюється з використанням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії, декларант, який здійснив операцію з вивезення товарів, або уповноважена ним особа звертається до митного органу, яким оформлено відповідну митну декларацію, із заявою довільної форми, до якої додається оригінал декларації (аркуші з позначенням «3/8» форми МД-2 та у разі використання інших відповідних аркушів цієї митної декларації - доповнення форми МД-6, додаткові аркуші форми МД-3 або специфікація форми МД-8 та аркуші коригування). Кількість митних декларацій, щодо яких може бути подана одна заява, не обмежується (п.31 Постанови №450).

Пунктом 3.3 р.V Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за №201/22733, передбачено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України відповідно до вимог пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 ПКУ, що оподатковуються за нульовою ставкою, вказуються у рядку 2.1 податкової декларації з ПДВ.

Податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 ПКУ).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ).

У разі використання товарів/послуг, необоротних активів не у господарській діяльності, база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг - виходячи з вартості їх придбання (п.189.1 ст.189 ПКУ).

Враховуючи те, що раніше імпортовані і неоплачені нерезиденту товари вивозяться в режимі експорту, то в даному випадку має місце операція з безоплатного постачання товарів. Така операція підлягає оподаткуванню за ставкою 0%, оскільки відбувається експорт товарів. При цьому, оскільки при безоплатному постачанні товарів платником податку не отримується дохід від їх продажу, товари визнаються такими, що не використовуються в господарської діяльності, і такий платник податку повинен здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни їх придбання, але не нижче митної вартості товарів, з якою були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення (вимога передбачена абз. третім п.188.1 ст.188 ПКУ). Таке нарахування податкових зобов’язань з ПДВ підлягає відображенню у рядку 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» розділу І податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбулось повернення товарів.

Чи має право СГ включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при імпорті безоплатно отриманих від нерезидента товарів, та який порядок їх відображення в податковій декларації з ПДВ та реєстрі виданих та отриманих податкових накладних?

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, оскільки при безоплатному отриманні імпортних товарів відсутній факт придбання товарів, як це передбачено у п.198.3 ст.198 ПКУ, право на податковий кредит відсутнє.

Як оподатковуються ПДВ операції з тимчасового ввезення (імпорту) на митну територію України та вивезення (експорту) з митної території України товарів?

Відповідно до п.206.7 ст.206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл.18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі – МКУ):

умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.105 МКУ (пп.206.7.1 п.206.7 ст.206 ПКУ);

умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.106 МКУ. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ).

До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл.19 МКУ (п.206.8 ст.206 ПКУ).

Чи має право платник податку на включення до складу податкового кредиту суму ПДВ, що донарахована митним органом та сплачена таким платником податку?

Відповідно до п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Крім того, згідно п.198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ. Враховуючи зазначене, висновок щодо обґрунтованості формування податкового кредиту за рахунок донарахованих митними органами податкових зобов’язань можливо зробити органом ДПС у разі надання платником податку до органу ДПС за місцем реєстрації належним чином оформлених вантажних митних декларацій.

Чи має право платник ПДВ формувати податковий кредит на підставі тимчасових митних декларацій (МД)?

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України.

У разі ввезення товарів на митну територію України датою виникнення податкових зобов’язань є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПКУ).

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ.

Згідно з пунктом 1 статті 248 глави 39 Митного кодексу України (далі - МКУ) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (пункт 1 статті 260 глави 39 МКУ).

Відповідно до пункту 201.12 статті 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Враховуючи зазначене, у разі здійснення операцій із ввезення на митну територію України товарів формування податкового кредиту з податку на додану вартість проводиться на підставі митної декларації (в тому числі тимчасової), оформленої відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

Як оподатковуються ПДВ операції з ввезення товарів у митному режимі реімпорту?

Згідно з п.206.3 ст.206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до п.3 ч. другої ст.78 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МКУ), що оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп.194.1.1 п.194.1 ст.194 ПКУ.

Пунктом 3 ч. другої ст.78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Митниці Міндоходів оформлюють експорт зерна за спрощеною процедурою.

Міністерство доходів і зборів України приділяє підвищену увагу забезпеченню оперативного митного оформлення під час експорту зернових культур за спрощеною процедурою, особливо у період збору врожаю.

Зокрема, відповідним листом Міндоходів керівників митниць попереджено про персональну відповідальність за недотримання часових нормативів, передбачених статтею 255 Митного кодексу України, при здійсненні митного оформлення сільськогосподарської продукції. Наголошено, що заходи щодо виявлення та припинення порушень законодавства з питань здійснення державної митної справи суб‘єктами ЗЕД при проведенні ними експорту сільськогосподарської продукції, мають стосуватися виключно товарів «овочі» та «фрукти» (07 та 08 груп УКТЗЕД).

Нагадаємо, з моменту набрання чинності нового Митного кодексу України значно спростився порядок митного оформлення зернових культур. Це пов‘язано, насамперед, із скороченням переліку дозвільних документів, які контролюються митними органами.

На сьогодні експорт зерна здійснюється на загальних підставах. Жодних сертифікатів якості, сертифікатів походження, контрактів, засвідчених на біржі, при здійсненні експорту зерна митницями не вимагається. При здійсненні митного оформлення зерна контролюється лише підтвердження проведення фітосанітарного та радіологічного видів контролю.

Разом з тим, для підтвердження українського походження товару в країні експорту, необхідно отримати сертифікат про походження товару, що видається торгово-промисловими палатами в Україні. Зазначений документ, як правило, передається експортером іноземному контрагенту.

Фахівці Міндоходів у межах своєї компетенції готові співпрацювати із Торгово-промисловою палатою України та учасниками ринку у питанні спрощення процедури видачі сертифікатів походження, що підтверджують українське походження сільськогосподарської продукції.

 ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Чи оподатковуються виплати, які надаються профспілковими організаціями членам профспілки?

Згідно з положеннями пп. 165.1.47 статті 165 Податкового кодексу України (ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об'єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої професійної спілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (у 2013 році 1610 грн. на рік).

Чи відображаються виплати, які надаються профспілковими організаціями членам профспілки у Податковому розрахунку 1ДФ?

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020 (далі Порядок). Відповідно до підпункту 3.6 Порядку у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), яка здійснюється професійними спілками своїм членам у розмірі що не перевищує 1610 грн. сукупно за рік, відображається у Податковому розрахунку (форма 1ДФ) за ознакою доходу «167».

Чи звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартість путівки на оздоровлення, яка надається членам профспілки працівнику підприємства профспілковою організацією?

Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами податком на доходи визначається Розділом ІУ Податкового кодексу України (далі ПКУ).

Згідно з пп. 165.1.35 статті 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Чи відображається осіб вартість путівки на оздоровлення, яка надається членам профспілки працівнику підприємства профспілковою організацією у Податковому розрахунку 1ДФ?

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020 (далі Порядок). Відповідно до підпункту 3.6 Порядку у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Вартість путівки на оздоровлення, яка надається членам профспілки працівнику підприємства профспілковою організацією відображається у Податковому розрахунку 1ДФ (форма 1ДФ) за ознакою доходу «156».

Чи звільняється від оподатковується податком на доходи оплата лікарняного листа по вагітності та пологах?

Підпунктом 165.1.1 статті Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Тобто сума допомоги по вагітності та пологах (оплата лікарняного листа по вагітності та пологах) податком на доходи не оподатковується.

Чи відображається оплата лікарняного листа по вагітності та пологах у Податковому розрахунку 1ДФ?

Зазначений дохід необхідно відобразити у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затвердженому наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020.

Сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом відображається у Податковому розрахунку (форма 1ДФ) за ознакою доходу «128».

Чи відображається у Податковому розрахунку 1ДФ суми грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачені законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою?

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020 (далі Порядок). Відповідно до підпункту 3.6 Порядку у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Суми грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачені законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу), відображаються у податковому розрахунку форми N 1ДФ з ознакою доходу "137".

Який порядок перерахування податку на доходи фізичних осіб у разі продажу громадянином об’єкта нерухомого майна?

Відповідно до пп. 168.4.5 статті 168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

- у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації в органах державної податкової служби;

- у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

- в інших випадках - за її податковою адресою.

Чи зобов’язаний податковий агент відображати у Податковому розрахунку 1 ДФ суму стипендії, що виплачується за рахунок бюджету, якщо студент за релігійними переконаннями відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків?

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 розділу II Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.

Підпунктом "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу встановлено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядок її заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 р. N 1020, який набрав чинності з 1 квітня 2011 року.

Згідно із п. п. 3.1.13 п. 3.1 Порядку у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

Таким чином, податковий агент при виплаті доходу у вигляді стипендії фізичній особі (студенту), яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, відображає у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ серію та номер паспорта такої особи, у паспорті якої є відмітка про наявність права сплачувати платежі без реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Який порядок видачі довідки за ф. N 4-ОПП фізичним особам, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність?

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076), статтею 1 якого визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (підпункт 6 пункту 1 статті 1 Закону N 5076).

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Виходячи з викладеного фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до пункту 6.9 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за N 1562/20300, зі змінами (далі - Порядок обліку), взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, здійснюється за місцем постійного проживання на підставі поданих такою особою документів, визначених підпунктом 6.9.1 пункту 6.9 розділу VI Порядку обліку.

Після взяття на облік таким особам видається (направляється) довідка за ф. N 4-ОПП, у якій перед прізвищем, ім'ям та по батькові обов'язково вказується вид професійної діяльності, наприклад, "Приватний нотаріус", "Адвокат".

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в органах ДПС як фізична особа - підприємець.

У такому випадку фізична особа подає до органу ДПС заяву за ф. N 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності. У довідці за ф. N 4-ОПП перед прізвищем, ім'ям та по батькові такої особи вказується "Фізична особа - підприємець" та вид професійної діяльності, наприклад, "Фізична особа - підприємець, адвокат".

Підприємство закуповує макулатуру у громадян. Чи оподатковуються кошти, виплачені громадянам за здану макулатуру, податком на доходи?

Відповідно до статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

Чи необхідно відображати податковому агенту кошти, виплачені громадянам за здану макулатуру, у Податковому розрахунку 1ДФ?

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020 (далі Порядок). Відповідно до підпункту 3.6 Порядку у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Сума, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних та дорогоцінних металів відображаються у податковому розрахунку форми N 1ДФ з ознакою доходу "149".

 Фізичним особам-приватним підприємцям

Приватний підприємець на загальній системі оподаткування отримав позику. Чи необхідно включати таку суму до складу доходу?

Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно із пунктом 177.1 статті 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Оскільки отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах..

Приватний підприємець має магазини, розташовані за межами м. Запоріжжя. Куди необхідно перераховувати податок на доходи фізичних осіб найманих працівників?

Згідно з підпунктом 14.1.180 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

Відповідно до пункту 177.7 статті 177 ПКУ фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Відповідно до підпункту 168.4.5«а» статті 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації в органах державної податкової служби.

Якщо приватний підприємець на загальній системі оподаткування несвоєчасно сплатив авансові платежі. Яка передбачена відповідальність в такому разі?

Відповідно до пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачують до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Згідно із статтею 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Чи включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування витрати на розрахунково-касове обслуговування у банку?

Пунктом 1.37 статті 1 Закону України III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.01 № 2346 (із змінами та доповненнями) визначено, що розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані з переказом коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи –підприємця.

Згідно із пунктом 177.4 статті 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтвердженні витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно із розділом ІІІ ПКУ.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 розділу ІІІ ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 138.10.2«є» статті 138 розділу ІІІ ПКУ до складу адміністративних витрат включається плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

Отже, суми коштів, сплачені платником податку на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов’язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на фізичну особу – підприємця, надання виписок з рахунків тощо), включаються до складу витрат такого платника податку.