Новини
Питання-відповіді для платників єдиного податку-юридичних осіб
Коли необхідно подати заяву для переходу на спрощену систему?
Відповідно до підпункту 298.1.4 статті 298 ПКУ підприємство - платник податку на прибуток може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку.
Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам (пункт 299.3 статті 299 ПКУ).
Заповнення заяви про застосування спрощеної системи оподаткування
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до територіального органу Міндоходів України відповідну заяву. У заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:
- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
- дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи — підприємця відповідно до закону;
- податкова адреса суб’єкта господарювання;
- місце провадження господарської діяльності;
- обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;
- обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;
- кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою— підприємцем у трудових відносинах;
- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Форма та порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, а також форма розрахунку доходу за попередній календарний рік затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675.
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. При цьому подати заяву він має не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Перехід такого суб’єкта господарювання на спрощену систему оподаткування може відбутися за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду такого переходу, дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 гл. І розд. ХІV ПКУ.
Також до поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує переходу на спрощену систему оподаткування.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено ст.298 ПКУ.
Які групи платників єдиного податку може обрати юридична особа?
Відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) суб'єкти господарювання-юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
-четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;
-шоста група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень.
Пунктом 293.3 статті 293 зазначено, що відсоткова ставка єдиного податку для четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
1) 3% доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 5% доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для шостої груп платників єдиного податку ставка становить:
1) 5% доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 7% доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Який податковий період визначений для платників єдиного податку?
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку-юридичних осіб є календарний квартал (пункт 294.1 статті 294 ПКУ).
Відповідно до пункту 294.2 статті 294 ПКУ податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати податку на прибуток, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (пункт 294.3 статті 294 ПКУ).
Які строки встановлені для сплати єдиного податку?
Як визначено пунктами 295.3, 295.4. статті 295 ПКУ платники єдиного податку-юридичні особи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
В які терміни сплачується єдиний податок?
Платники єдиного податку-юридичні особи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (пункт 296.3 статті 296 ПКУ).
Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси (пункт 296.4 ПКУ).
Підприємство зареєстровано в серпні поточного року. Коли така юридична особа може бути платком єдиного податку?
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (пункт 294.4 статті 294 ПКУ).
Підпунктом 298.1.2 статті 298 ПКУ встановлено, що зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Підприємство займається реалізацією паливно-мастильних матеріалів. Чи може таке підприємство перейти на єдиний податок?
Згідно підпункту 291.5.1 статті 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин.
Отже підприємство може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у разі роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів. У разі оптової реалізації пально-мастильних матеріалів, або їх продажу на розлив підприємство повинно бути платником податку на прибуток.
У підприємство статутний фонд сформовано одноосібним засновником-юридичною особою. Чи може підприємство перейти на спрощену систему оподаткування?
Як визначено підпунктом 291.5.5 статті 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання - юридичні особи, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
Отже, якщо одноосібним засновником підприємства є інше підприємство, що сплачує податок на прибуток, підстави застосовувати спрощену систему оподаткування відсутні.
Чи може відокремлений підрозділ перейти на сплату єдиного податку, якщо головне підприємство є платником податку на прибуток?
Підпунктом 291.5.6 статті 291 ПКУ визначена пряма норма щодо заборони обрання спрощеної системи оподаткування представництвами, філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.
Тобто відокремлений підрозділ може бути платником єдиного податку тільки у складі головного підприємства, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Чи є заборона в розрахунках за придбані товари (роботи, послуги) у платника єдиного податку?
Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (пункт 291.6 статті 291 ПКУ).
Які суми включаються до складу доходу платника єдиного податку?
Відповідно до пунктів 292.1-292.5 статті 291 ПКУ доходом платника єдиного податку-юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
При продажу основних засобів дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг); сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності; вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Якщо підприємство працює за зовнішньоекономічними договорами, як визначити дохід?
Як визначено пунктом 292.5 статті 292 ПКУ дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.
Яким чином та на яку дату формувати дохід платнику єдиного податку?
Відповідно до пункту 292.6 статті 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
У разі списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності датою отримання доходу є дата такого списання.
Для платника єдиного податку-юридичної особи датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
Які суми не включаються до складу єдиного податку з метою їх оподаткування?
Згідно з пунктом 292.11 статті 292 ПКУ до складу доходу не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених цим Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному цим Кодексом.
Підприємство виплачує дивіденди своєму засновнику фізичній особі. Чи сплачується авансовий внесок з податок на прибуток?
Дивіденди, що виплачуються юридичними особами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку), оподатковуються згідно з розділами III і IV цього Кодексу (пункт 292 12 статті 292 ПКУ).
При цьому, як визначено підпунктом 153.3.5 статті 135 ПК авансовий внесок, передбачений підпунктом 153.3.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів, зокрема, фізичним особам.
Враховуючи наведене, підприємство, яке виплачує дивіденди фізичним особам не сплачує авансовий внесок з податку на прибуток. Якщо дивіденди виплачується засновнику-юридичній особі, то авансовий внесок з податку на прибуток за базою ставкою (у 2013 році -19%) сплачується на загальних підставах до/або одночасно з виплатою таких дивідендів. Сплачують авансовий внесок до того самого бюджету, у якому зараховують єдиний податок.
Від сплати яких податків звільняють платник єдиного податку?
Відповідно до пункту 297.1 статті 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
- податку на прибуток підприємств;
- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу;
- земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;
- збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
- збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Чи звільняються платник єдиного податку від сплати митних платежів при ввезення на територію України імпортного обладнання?
Як визначено пунктом 297.2 статті 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
За яких умов підприємство повинно перейти зі сплати єдиного податку на сплату податку на прибуток підприємств?
Підпунктом 298.2.3 статті 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату податку на прибуток, у таких випадках та в строки:
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж готівковий - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
- у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
- у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.
Утвержден порядок штрафования за нарушение правил занятости населения
КМУ утвердил Порядок определения механизма наложения штрафов на субъектов хозяйствования и работодателей за нарушения законодательства о занятости населения, предусмотренные ч. 2-7 ст. 53 Закона о занятости населения (постановление от 17.07.2013 г. № 509).
В случае выявления при проверке признаков нарушения законодательства о занятости населения должностным лицом органа Гоструда составляется акт.
Решение о рассмотрении дела о наложении штрафа принимается не позднее чем через 10 дней со дня составления акта.
Дело рассматривается в пятнадцатидневный срок со дня принятия решения о его рассмотрении с участием представителя штрафуемого. Срок рассмотрения может быть продлен не более чем на 10 дней. Штрафуемый уведомляется не позднее чем за пять дней до даты рассмотрения дела.
Постановление о наложении штрафа составляется в двух экземплярах по форме, установленной Минсоцполитики, один из которых остается в органе Гоструда, а второй – направляется в течение трех дней оштрафованному или выдается его представителю.
Штраф уплачивается в течение одного месяца со дня принятия постановления о его наложении, о чем оштрафованный уведомляет орган Гоструда.
Изменения в НКУ: налог на недвижимость
В соответствии с пп. 265.1.1 НКУ плательщиками налога на недвижимое имущество, отличное от земельного участка (далее – налог на недвижимость), являются физические и юридические лица – собственники объектов жилой недвижимости, в том числе и нерезиденты.
В свою очередь, пп. 14.1.129 НКУ определено, что объектами жилой недвижимости являются здания, отнесенные в соответствии с законодательством к жилому фонду, дачные и садовые дома. Перечень объектов, освобожденных от налогообложения, приведен в пп. 265.2.2 НКУ. Изначально взимать налог на недвижимость планировалось еще с 01.01.2012 г., но сроки вступления в силу данного раздела НКУ неоднократно переносились. Формально с 01.01.2013 г. должны были облагаться налогом объекты жилой недвижимости, принадлежащие как юрлицам, так и физлицам, однако со вступлением в силу Закона № 403 правила изменились...
Как будут налагаться штрафы за нарушения законодательства о труде?
Кабмин принял постановление № 509 от 17.07.2013 г. «Об утверждении Порядка наложения штрафов за нарушение законодательства о занятости населения».
Этот Порядок определяет механизм наложения на субъектов хозяйствования и работодателей штрафов за нарушение законодательства о занятости населения, предусмотренных ч.ч. 2 - 7 ст. 53 Закона «О занятости населения». В частности, штрафы последуют в случае: невыполнения работодателем в течение года квоты для трудоустройства граждан, указанных в ч.1 ст. 14 Закона о занятости; осуществления субъектом хозяйствования деятельности по предоставлению услуг по посредничеству в трудоустройстве за границей без получения соответствующей лицензии или наем работников для дальнейшего выполнения ими работы в Украине у другого работодателя без соответствующего разрешения; непредоставления или нарушения порядка предоставления субъектом хозяйствования, который предоставляет услуги по посредничеству в трудоустройству, сведений о трудоустроенных им лицах; др.
Устанавливается, что в случае выявления при проверке предприятия или работодателя признаков нарушения законодательства о занятости населения должностное лицо Гоструда или ее территориального органа составляет акт, а уполномоченное должностное лицо не позднее чем через 10 дней со дня его составления принимает решение о рассмотрении дела о наложении штрафа.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку:
відкриття рахунку в цінних паперах іноземній депозитарній установі в Національному депозитарії України.
З метою забезпечення обслуговування операцій з цінними паперами українських емітентів, які розміщені та/або знаходяться в обігу за межами України, НКЦПФР рішенням від 20.06.2013 N 1100 внесла зміни до Положення про депозитарну діяльність, якими визначила порядок відкриття рахунку в цінних паперах іноземній депозитарній установі в Національному депозитарії України.
Так, відкриття рахунку здійснюється депозитарною установою після укладання відповідного договору (договору про відкриття рахунку в цінних паперах, депозитарного договору, договору про обслуговування емісії цінних паперів, договору про кореспондентські відносини) та подання наступних документів:
заяви на відкриття рахунку в цінних паперах;
анкети рахунку в цінних паперах;
копії легалізованого витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, або реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи, або іншого документа, що свідчить про реєстрацію юридичної особи відповідно до законодавства країни її місцезнаходження;
копії легалізованих документів, що підтверджують повноваження осіб, які мають право діяти від імені юридичної особи без довіреності;
оригінала або копії довіреності розпорядника рахунку, виданої та підписаної керівником іноземної депозитарної установи, якщо розпорядником рахунку не є керівник цієї установи;
оригінала або належним чином засвідченої копії документа, що містить інформацію щодо реквізитів банку, у якому відкрито поточний рахунок, та номер цього рахунку;
картки із зразками підписів розпорядників рахунку в цінних паперах та відбитка печатки (за наявності) юридичної особи - іноземної депозитарної установи, затверджену керівником або іншою особою, уповноваженою на це установчими документами юридичної особи. Факт відсутності печатки, а також підтвердження відсутності у законодавстві певної країни вимог щодо її отримання підтверджується письмовим документом, виданим та підписаним особою, що відповідно до установчих документів має право діяти від імені юридичної особи - іноземної депозитарної установи без довіреності або її уповноваженою особою, яка є розпорядником рахунку. У разі надходження такого документа всі надані юридичною особою - іноземною депозитарною установою до Національного депозитарію України документи не засвідчуються печаткою;
інших документів, визначених внутрішніми документами Національного депозитарію України.
Крім цього, встановлено, що порядок обліку цінних паперів в іноземній депозитарній установі та підтвердження прав власності на цінні папери українських емітентів, щодо яких видано дозвіл на розміщення та/або обіг їх за межами України (відповідно до прийнятого НКЦПФР рішення), які обліковуються на рахунку у цінних паперах іноземної депозитарної установи в Національному депозитарії України, встановлюється законодавством країни іноземної депозитарної установи;
Депозитаріям цінних паперів та зберігачам цінних паперів необхідно привести свої внутрішні документи у відповідність до змін протягом трьох місяців від дати набрання чинності затвердженим рішенням.
Рішення зареєстровано в Міністерстві юстиції 12 липня 2013 р. за N 1176/23708 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
четвер, 15 Серпня 2013 08:26 | Переглядів: 834