Новини
Молочні ріки: мрії чи реальність?
Всі ми знаємо, що у забезпеченні суспільства якісною продукцією дуже важливу роль відіграє тваринництво. Як одна з основних і базових галузей сільського господарства, тваринництво посідає чи не основне місце у розвитку переробної, харчової та легкої промисловості, які й забезпечують населення продуктами харчування, одягом, іншими товарами. На жаль, за роки незалежності у нашій державі тваринництво значно скоротило свої масштаби, і якщо вирощуванням свиней ще займаються, то така галузь як молочне скотарство, можна сказати, майже втрачена.
Взагалі зниження поголів’я ВРХ, на думку фахівців, одна з основних проблем українського тваринництва, то ж ситуацію намагається виправити вже не перший уряд. На сьогодні поголів’я великої рогатої худоби у нашому районі досить незначне: складає 181 голову, з них корів – всього 40. На 2012 рік планується збільшення поголів’я великої рогатої худоби до 200 голів, корів - до 100.
Розвиток тваринництва на Василівщині є одним із пріоритетних питань районної влади, яка готова сприяти їх вирішенню, зокрема, щодо використання земельних угідь під пасовища, залучення заохочувальних, стимулюючих факторів для відтворення і розвитку галузі в районі.
Саме про це неодноразово йшлося на нарадах у керівників району. Так, у січні 2012 р. на нараді при голові райдержадміністрації С. Грачові, у якій взяв участь і голова районної ради С. Джуган, присутні обговорювали перспективи розвитку молочно-тваринницької галузі. Серед запрошених були і перший заступник генерального директора ТОВ ВО «Моліс» В. Остапець та директор ТОВ «Агропромислова кампанія» В. Попова.
Аналізуючи ситуацію, Сергій Грачов наголошував, що питання розвитку молочного скотарства у районі досить актуальне. Тож його необхідно вирішувати лише спільними зусиллями влади і сільгоспвиробників. «В Україні на сьогодні запущені у дію чотири інвестиційні проекти з будівництва молочних ферм на 1000 голів корів і більше. І думка сільгосптоваровиробників щодо можливої співпраці з інвестиційними компаніями в напрямку розвитку молочного скотарства є для нас цікавою», — сказав голова РДА.
Свої міркування з приводу можливої співпраці з інвестиційними компаніями висловили і представники ТОВ “ВО “Моліс” та ТОВ “Агропромислова компанія”. Вони поділилися досвідом та напрацюваннями у даному напрямку. До речі, за словами керівника «Агропромислової кампанії» В. Попової вони мають бажання реконструювати тваринницький комплекс (приблизнона 200 голів великої рогатої худоби) на території Орлянської сільської ради, але для цього необхідно спочатку провести детальні розрахунки, наскільки це буде вигідною справою. Адже, як говорить Валентина Михайлівна, завести туди корів і купити обладнання — цього мало. У першу чергу необхідна земля для вирощування кормів та відновлення зрошувальної системи. Адже коровам потрібні зелені, соковиті корма, сіно, силос… Все це потребує не просто грошових вкладень, а й обов’язкових дотацій з боку держави.
Зі свого боку керівники району запевнили, що влада готова надати їм всебічну підтримку та сприяння.
Наскільки сьогодні реально відновити молочне скотарство і взагалі тваринницьку галузь в районі? Яких кроків очікують сільгоспвиробники від держави? — Про це ми запитали у керівників господарств, які займаються тваринництвом.
Катерина Василівна Луценко (ПОП «АФ «Злагода»):
- Майбутнє у тваринництва є, необхідно лише створити умови для його розвитку. І починати треба із відновлення зрошення земель. Тварин треба чимось годувати. То ж виробництво кормів повинно бути недорогим, а це можливо лише при високих урожаях. Ми живемо у такій зоні, де хороші урожаї без поливу не збереш. На поливних плантаціях і покоси трав (люцерна …..) частіші і кукурудза (зелена маса) дає удвічі більші показники.
Молочну галузь розвинути можна. До того ж, нині не потрібні тисячні стада. Досить подивитися на європейські моделі ферм, в яких утримується 200-300 голів високопродуктивних корів, а їх удої у рази перевищують удої «старих» порід. Навіть пасовища не головне. Збалансований раціон повністю забезпечує нормальну продуктивність. Інша мова, що серед фермерів мало бажаючих з худобою возитися . Легше пшеницю чи соняшник посіяти, щоби протягом сезону повернути вкладене хоч з якимось «наваром». Корову ж треба весь рік годувати, та ще й заготівельники молока за копійки його приймають. А ті ж, хто наважується зайнятися тваринництвом, мають свої проблеми. По-перше, як я вже сказала, дорога кормова база, по-друге потрібні якісь дотації від держави на закупівлю цих високопродуктивних порід, не завадить і зниження податкового пресу. Добре було б звільняти таких сільгосптоваровиробників хоча б на 5 років від податків, тоді й на ноги можна стати і галузь відродити.
Ми у своєму господарстві нині вирощуємо свиней (поголів’я коливається від 350 до 600 голів) та овець, яких плануємо збільшити від 200 до 500. Якщо налагодимо кормову базу, заведемо і корів.
Єгор Іванович Чувільський ФГ «Надія»:
- Молочники вже давно б’ють у набат, просять владу терміново вжити заходів для рятування молочної галузі України. Майже рік у державі діє нова система дотацій виробників молока, м’яса після введення нового Податкового Кодексу. Однак на сьогодні виробники та переробники не бачать ніяких покращень у галузі, адже гроші фактично не доходять до села. Планувалося виділяти дотацію на кожну голову великої рогатої худоби, а також частково компенсувати будівництво сучасних молочних комплексів, але і цей механізм так і не запрацював. Виявляється, що згідно з опитуванням, 91 % виробників взагалі не чули про державні дотації. На мою думку, така державна політика спрямована на скорочення виробництва молока, а відповідно і знищення молочної галузі.
Після такого зменшення поголів’я ВРХ у тому числі корів, для його відновлення потрібно чекати десятки років. І якщо нам будуть пропонувати нарощувати виробництво, а при цьому теличку купити у бабусі на дому, а зерно на посів купувати у дядька з городу, то ми не те що на експорт не зможемо відправити продукцію, а й самі себе не прокормимо.
Ви лише подивіться, корів немає ні в Україні, ні у нашому районі, а зайдіть до будь-якого магазину у молочний відділ — який асортимент молока! Ось тільки пити ці молочні напої страшно.
А, можливо, це нам з молоком сусіди допомагають? Білорусь не втрачає нагоди і вже не один рік експортує свою продукцію в Україну. І мережа кіосків з молочними продуктами із Білорусії активно зростає.
Чесно кажучи, магазинне молоко придатне лише для підгодовування телят і не більше того. У нашому повсякденному житті бутафорій та підробок вистачає, а ось повноцінного, якісного продукту харчування немає. Полиці магазинів просто ломляться від «продуктів харчування». Від цього щедрого достатку вже відвертає… Адже здоров’я людини на 80 % залежить від того, що вона вживає. А ми їмо різний непотріб, який чомусь не забороняється виготовляти і продавати, ховаючи за красивими упаковками. Розплачуються ж за все це своїм здоров’ям наші діти.
Допоки літр молока у нас коштуватиме стільки ж, як пляшка мінералки, ні про яке відродження молочної галузі не можна говорити.
Я займаюся тваринництвом вже 10 років. Загалом ВРХ у мене зараз 90 голів. Корова — це не свиня. Вона стає годувальницею через 3 роки. Бичків ми намагаємося на 5-6–й день продати, оскільки тримати їх взагалі не вигідно. А могли б свою яловичину вирощувати…
Якщо держава не прийме цілеспрямованої програми для підтримки і розвитку тваринництва, ніякого відродження не буде. Ми навіть транспортер для ферми не можемо придбати, бо дорого, доводиться чистити біля корів вручну. А під час заготовки силосу нам на 2-3 дні необхідно декілька одиниць техніки. Лише комбайн наняти коштує 400 грн. за гектар, а ще ж грубі корма, сіно звести з полів і скласти…
Для розвитку тваринництва потрібні дотації держави.
Останнім часом у нас в районі стали більше приділяти уваги даній проблемі. Райдержадміністрація виділила нашому господарству 85 га землі під пасовища. Найближчим часом ми чекаємо до себе з робочим візитом керівників району. Думаю, такі зустрічі дозволять швидше і ефективніше вирішувати проблеми, що назріли у сільському господарстві і, зокрема, у молочній галузі.
Микола Ілліч Антонюк, головний ветеринарний лікар району:
- На посаду головного ветеринарного лікаря району я прийшов наприкінці 1995 року. То був час реформування в аграрному секторі. Колгоспи та радгоспи поступово «розпадалися», зменшувалося і поголів’я ВРХ, свиней, овець. Хоча станом на початок 1996 року у Василівському районі було близько 22 тисяч голів ВРХ у тому числі 9 тисяч корів. Найбільше поголів’я ВРХ було у СВК «Орлянський» (близько 3000 голів), далі йшли радгосп «Балки», колгоспи «Чапаєва», «Калініна» (понад 1000 голів).
З кожним роком утримання ВРХ ставало все більш нерентабельним. Держава практично самоусунулася від проблем сільгосптоваровиробників. Про кредитування тоді мова зовсім не йшла, а обігові кошти на утримання ферми були потрібні, адже плату за енергоносії, зарплату робітникам тощо ніхто не відміняв. Ціна на молоко і м'ясо значно знизилася.
ТОВ «АФ «Злагода» стало останнім господарством у нашому районі, де була дійна череда і вироблялося товарне молоко.
Нині ж вирощуванням ВРХ у т. ч . утриманням дійних корів займаються у ФГ «Орбіта» та «Орбіта СМ». Але це не промислові обсяги, швидше — для потреб власного господарства.
Непогана перспектива збільшення поголів’я ВРХ у підприємця Є.Чувільського (ФГ «Надія»), який утримує близько 90 голів ВРХ, з них 30 дійних корів. Нормальне приміщення ферми, наявність пасовищ, свої корма — все це сприяє позитивній динаміці розвитку тваринництва. А реалізація м’ясо-молочної продукції без посередників дає можливість покривати витрати.
На мою думку, без конкретних кроків з боку держави тваринництво не підняти. Кредитування, дотації, зменшення ціни на енергоносії для сільгосптоваровиробників — дуже важливі фактори. Як представник державної ветеринарної медицини в районі, хочу запевнити, що на сьогодні епізоотичний стан на нашій території стабільний, тобто немає ніяких епідемій, небезпечних хронічних захворювань тварин (туберкульоз, лейкоз та ін.), а значить є потенціальна можливість для розвитку тваринництва.
Василь Іванович Зайцев, в.о. начальника управління агропромислового розвитку РДА:
- Щоб відродити молочне скотарство в районі (та й в країні також) просто приймати Програми підтримки сільгосптоваровиробників мало, треба їх підкріплювати фінансово. Ті державні програми, які вже, начебто, діють — неефективні. Як приклад, Програма, що спрямована на заохочення селян, які ведуть індивідуальне господарство і передбачає відшкодування вартості за покупку установки доїння. Тобто, якщо в особистому селянському господарстві утримується три і більше корови, господар може придбати таку установку (до речі, обов’язково українського виробництва) і звернутися в управління АПР для отримання компенсації, надавши необхідні довідки. Ця інформація була оприлюднена в пресі раніше. До нас звернулося лише три власника корів. Документи на відшкодування ми подали ще на початку грудня 2011-го, та й досі кошти не надійшли. Схожа ситуація і з іншими Програмами.
І все ж, ми не втрачаємо надії на відродження тваринництва у нашому районі і вже сьогодні робимо деякі кроки для нарощування поголів’я та збільшення виробництва тваринницької продукції. Насамперед будемо підтримувати і сприяти розвитку тих господарств, які вже давно працюють у даному напрямку. Кожен із цих запланованих кроків потребує підтримки як районного бюджету, так і державних дотацій. Нині ми розробляємо Програму розвитку молочного скотарства у районі на 2012-2015 рр., яка і буде спрямована на підтримку тих господарств, які бажають розвивати дану галузь.
У своїх виступах міністр агрополітики Микола Присяжнюк наголошує, що держава робитиме все можливе для підтримки розвитку галузі, а також надаватиме посильну допомогу вітчизняним вченим, у яких є доволі напрацювань, аби і нива щедріше колосилась, і виробництва м’ясо-молочної продукції додавалось. Що ж, будемо сподіватися, що слова підкріпляться реальними справами.
Світлана Лобач
газета “НТ”
вівторок, 14 Лютого 2012 15:28 | Переглядів: 1211