Новини
ЩО ПРИРОДА ДАЄ
Традиційно в Україні липень — пора жнив, та погода, яка з року в рік дивує нас все більше змушує відходити від звичного графіку, котрий пішов ще з діда-прадіда. Жнива у районі почалися на два тижні раніше, бо наше світило "жарить" так, що вчасно не покосиш - засохне й згине. Та й те, що вродило важко назвати урожаєм. Пшениця і ячмінь низькі, колос де є, а де й немає, а якість зерна лишає бажати кращого.
Така ситуація лякає, адже в завжди плодючих ґрунтах українського степу наливалися найбільші колоси пшениці, а у коморах золотом виблискували гори зерна. Сільгоспники все ж намагаються зібрати те, що плекали кропіткою роботою та шукають виходу, як бути наступного року.
Минулого понеділка розпочалися жнива і у СВК "Еристівка". Керівник сільгосппідприємства Віктор Бабаченко з великим сумом та розпачем говорить про цьогорічний урожай, адже всі зусилля та робота, які були вкладені у землю, не інакше як згоріли під пекучими променями нещадного сонця:
— Морозна зима завдала значних ушкоджень посівам ранніх зернових. Але пшениця, яка зійшла, після весняних дощів піднялася, колос трохи налився, і може з неї було діло, та потім отака спека впродовж кількох місяців… Кукурудза погоріла вся. Ось соняшник був рівний і гарний, а тепер теж сохне, навіть не встигає цвісти!..
— Що косите першочергово?
— Почали з ярового ячменю. Він займає 96 га. На черзі озима пшениця, яка зійшла з 300 га на 72. Озимий ячмінь, на жаль, вимерз і не зійшов. Також посіяли соняшник - 360 га, просо - 40 га та кукурудзи більше 200 га. Всього господарські угіддя складають 1200 га.
— Скільки людей зайнято на косовиці?
— На косовиці працює молода бригада хороших спеціалістів, на яких можна розраховувати і які ставляться відповідально та уважно до своєї роботи. Серед них старший комбайнер Іван Вайло, його помічник Андрій Храмов, механізатори Сергій Детюк (на знімку), Михайло Гриценко, Вадим Бабак та водій Дмитро Гулій. Всього на підприємстві працюють 14 людей.
— Технікою забезпечені?
— Так. У нас свої комбайни. Поки що косить один, а як все буде ладно, запустимо на поле й другий.
— Чи пам'ятаєте ви таке літо?
— Ні. Такого літа ще не було. Старожили навіть такого не пам'ятають! Де це було видано, щоб у цей час горів соняшник?! Дощу треба негайно!
— Як будете розраховуватися з пайовиками?
— Це важливе питання, яке будемо обговорювати з іншими сільгоспниками, адже всім нині складно. У нас загалом 186 пайовиків. На жаль, не вийде розрахуватися як зазвичай, бо цьогорік спека згубила більшу частину урожаю. Що зберемо — віддамо людям. Звісно, є ті, хто розуміє нашу біду, бо і в самих на городах все засихає та пропадає, а деякі налаштовані категорично. Але ж ніхто такого не очікував!
— Що плануєте на наступний рік?
— Важко сьогодні щось відповісти, ситуація вкрай складна. Треба хоча б цей пережити! Взагалі, покаже зібраний урожай. Очікуємо і на допомогу держави. Радію, що з минулого року залишилося трохи зерна. Перевіримо його та зійде на насіння. Можливо, наступний рік буде більш милостивий до нас.
Всі сільгоспники досвідчені та добре навчені, вкладають у поле все: і свою душу, і життя, тож чи матимемо урожай, залежить від природи. Як вона повертається до нас — те й маємо. А старань у нас досить.
За матеріалами газети «НТ»
четвер, 05 Липня 2012 11:01 | Переглядів: 971