Новини
До душі
Те, що він житиме і працюватиме у рідному селі Мала Білозерка, Володимир Передерій знав ще змалку. Адже, як сам він говорить, вони з братом, можна сказати, виросли на колгоспній фермі, де батько працював завідуючим, а мама телятницею. То ж усі літні канікули пасли з хлопцями-односельцями телят і допомагали батькам, працювали у полі. Коли прийшов час обирати професію, Володимир твердо вирішив стати агрономом.
Відтоді жодного разу не пошкодував і нині говорить, що це — справа його душі і серця.
Нині вже 17 років поспіль Володимир Вікторович очолює сільськогосподарське фермерське підприємство «Роза вітрів», у підпорядкуванні якого 650 га землі. 88 пайовиків довірили йому і його колективу свої земельні ділянки і не помилилися, адже розраховується фермер завжди вчасно.
Ось і цьогорік, не зважаючи на несприятливі погодні умови, неврожай і фінансові складнощі, Володимир Вікторович вже з усіма розрахувався.
— Сьогодні, якщо хочеш залишитися із землею, кістьми ляж, а людям віддай оплату за паї, — говорить керівник. — Інакше конкуренти відразу переманять їх на свій бік. Та зрозуміти можна обидві сторони, бо у селі майже кожен тримає домашнє господарство, а його потрібно чимось годувати. Тому ми хоч і не накосили власного зерна вдосталь, бо рік був складний, а все одно купили 100 тонн, щоб розрахуватися з пайовиками. Дякувати Богу соняшник більш-менш вродив.
І справді, нині селянину немає на що розраховувати, окрім як на власні руки. Робочих місць у сільській місцевості замало, тож надіються на якусь копійку з власного господарства.
—Чи дійсно на селі немає роботи? — запитую у фермера. — Можливо, просто не всі хочуть працювати?
—Якщо говорити про наше село, то роботу можна знайти на Залізорудному комбінаті. І ті, хто має бажання, повірте, роботу знаходять. Що стосується сільського господарства, то тут справді вакансій небагато. Обробляти землю з нинішньою технікою можна з невеликою кількістю робочих. А ось якби розвивалося тваринництво - інша річ. Тоді б робочих місць з'явилося значно більше. Тільки сьогоднішня політика держави не дозволяє фермеру утримувати будь-яку худобу. І, перш за все, через відсутність ринку збуту.
— То ви тваринництвом не збираєтеся займатися?
— Можливо, у недалекому майбутньому і займуся. Адже я люблю цю справу і навіть вже викупив чотири чотирьохрядні корівника. Та, щоб вирощувати корів, свиней, бичків необхідно побудувати огорожі, євросанпропусник та виконати ще ряд вимог санітарних служб. Важлива річ і ціна на власну продукцію, яка на сьогодні залишає бажати кращого. Особливо на молоко. Тож поки що почекаємо з тваринництвом і будемо продовжувати вирощувати пшеницю, кукурудзу, соняшник, люцерну та бобові культури.
— Розкажіть про команду.
— Це невеликий колективу, в якому зібралися справжні трударі, землероби з великої літери. І я щиро вдячний кожному з них за плідну, нелегку працю, за ненормовані робочі дні, за їхні працьовиті руки і мудрі голови. Понад 10 років у нас працює водій Олександр Шелудько та Володимир Тарасенко - моя права рука, помічник і порадник у багатьох питаннях. Майже стільки ж трудиться у "Розі вітрів" Андрій Тарасенко та механізатор Віктор Тарасенко — ціла сімейна династія! У належному стані підтримують техніку механізатори Олексій Голик та Олександр Соловйов. І, звісно ж, який трудовий колектив без жінок! Всі ми цінуємо і поважаємо нашу різноробочу Людмилу Бортник. Словом, ми робимо одну спільну справу — сіємо і вирощуємо хліб. Щоб у кожній оселі було і на столі, і до столу. Щоб жило і розвивалося наше село. Щоб земля-матінка відчувала турботу. Тому напередодні Дня працівника сільського господарства я від усього серця вітаю колектив і усіх сільгоспників зі святом і зичу здоров'я, натхнення у роботі, високих врожаїв і гідної винагороди за самовіддану працю!
У такій же любові і повазі до землі Володимир Вікторович разом з дружиною виховав і доньку Вікторію, яка пішла по батьківських стопах і нині також очолює своє фермерське господарство "Фермер Таврії". Жартуючи, Володимир Вікторович говорить: "Мені стидно працювати погано, бо маю бути прикладом для власної доньки. Є така народна приказка: треба працювати так, щоб було трішки краще, ніж у сусіда. А здорова конкуренція ще нікому не шкодила, а лише стимулювала на успіх".
На знімку: Володимир Тарасенко, Людмила Бортник, Андрій Тарасенко, Віктор Тарасенко, Олександр Соловйов, Володимир Передерій, Олександр Шелудько.
За матеріалами газети «НТ»
четвер, 15 Листопада 2012 08:11 | Переглядів: 833