Новини
Що у сумці листоноші?
Здавалося б, що нового можна сказати про роботу працівників пошти? Звичайне відправлення письмової кореспонденції та посилок, скажете ви, грошові перекази, доставка і виплата пенсій, газет і журналів, приймання передплати та комунальних платежів... Але цей перелік послуг з кожним роком стає довшим, а обсяг робіт у поштарів — більшим. На цьому акцентувала увагу і начальник Дніпрорудненського поштового відділення Наталія Біленька.
Сама Наталія Юріївна очолює відділення лише три роки. Натомість роботу його знає від "А" до "Я", оскільки працювала колись і листоношею, і оператором, і сортувальницею. Майже 20 років вже на пошті, володіє всім технологічним процесом і розуміє, як "розрулити" ситуацію, чим допомогти і що порадити молодим спеціалістам.
— Коли мова заходить про пошту, в уяві багатьох з нас відразу вимальовується образ листоноші, — говорить Наталія Юріївна. — Хтось поспішає поскаржитися на невчасну доставку преси, а хтось навпаки — пригадає, як йому не лише газети принесли, а ще й запропонували купу товарів з "міні-магазину", який листоноша нині носить у сумці на своїх жіночих плечах. Більшість думає, що листоноша, то не професія, бо розносити пошту може кожен. Але у нас затримуються лише витривалі і сильні духом жінки. Досить сказати, що лише за минуле літо у нашому відділенні змінилися майже всі листоноші (а їх у колективі 9). І це показник того, що робота не з легких. Мати лише один вихідний, працювати за будь-якої погоди та ще й за помірну заробітну плату... Із старожилів не змінила улюбленій справі лише Жанна Бабаніна, яка віддала роботі на пошті 27 років.
Нині вона обслуговує 10 багатоповерхівок, — продовжує начальник відділення. — Уявіть собі, скільки потрібно сил і часу, аби не лише доставити газети, а ще й рознести по квартирах пенсії чи виписати пе-ріодику, прийняти комунальний платіж. З роками сумка листоноші стає дедалі важчою і, як це не парадоксально, не від преси, а від супутніх товарів. Іноді листоноші доводиться по декілька разів повертатися у відділення, аби оновити склад сумки. Порівнюючи сучасність з радянським минулим, деякі наші колеги із сумом згадують, як колись існувало підвезення газет до опорних абонентських скриньок. Нині такої послуги немає.
А ще наші міські листоноші, на відміну від сільських, не мають змоги користуватися велосипедами. Адже поки піднімуться на верхній поверх, велосипед можуть поцупити. Тож розраховують виключно на власні сили. Саме за сумлінну і багаторічну працю нещодавно, на День працівників телебачення, радіо та зв'язку, Жанну Петрівну нагороджено Почесною грамотою Запорізької дирекції "Укрпошта". І ми пишаємося, що у нашому колективі є такий професіонал і просто гарна людина, яка щиро віддана поштарській справі. Не менше добрих слів можу сказати і про нашого оператора поштового зв'язку, а від недавна і мого заступника, Любов Потоцьку, яка 23 роки присвятила роботі на пошті. Це дійсно професіонал і грамотний спеціаліст, чиї знання допомагають у роботі всьому колективу.
— Чи відрізняється робота сільського і міського листоноші?
— Загалом у листонош, які працюють у місті і на селі, на мій погляд, робота ніби-то однакова, а ось специ-фіка різна. Наприклад, у більшості багатоповерхових будинків останнім часом встановлюють на вході нові двері та домофони. При цьому ключі від дверей листоноша має купувати за власні кошти (!). Добре хоч ТОВ "Вертикаль", яке обслуговує ліфти, пішло нам назустріч і компенсує листоношам проїзд у ліфтах (хоча це лише 4 коп. за проїзд, але їх набігає чимало). Проблемним залишається і питання з абонентськими скриньками у багатоповерхівках. Важче, ніж на селі, у нас іде реалізація товарів широкого вжитку, адже у місті магазини на кожному кроці. Проте з продажем залізничних квитків (це одна з нових послуг) наше відділення у рейтингу кращих — майже 80-100 білетів щомісяця.
— Які ще послуги набули популярності?
— Ми співпрацюємо з Дельта-банком (видаємо кредити). У відділенні встановлений термінал банку Аваль, у якому клієнт може отримати кошти з карточки і на пошті відразу розрахуватися, наприклад, по комунальних платежах. Скажу відверто, не очікувала, що великим попитом користуватимуться у нас "термінальні" лотерейні квитки (Українська національна лотерея та лотерея МСЛ). Як з'ясувалося, у нас досить азартний народ, і ми щомісяця з цієї послуги отримуємо прибуток у 12-13 тис. грн. Окремо про розповсюдження марок. "Укрпошта" знову активно пропагандує філателію. Нині нею здебільшого цікавляться представники старшого покоління, але це пояснюється просто: марки бувають як дешеві (від 50 коп.), так і досить коштовні. Наприклад, цьогорічний буклет "Євро-2012" із зображенням кубка Євро коштує 379,8 грн., а поштовий блок "Україна вітає Євро-2012" — 300 грн. Випуск останньої марки «Укрпошта» присвятила футбольному чемпіонату. До речі, з нагоди її випуску в Україні встановлено рекорд — складено найбільшу поштову марку: більше 300 дітей на Софійській площі столиці зібрали з 208 елементів марку-пазл площею 208 м2. Загалом наше відділення надає близько 25 послуг.
— Як з передплатою? Чи виконуєте план?
— У цьому році планові показники з передплати та по цінних відправленнях ми виконуємо. Дещо гірші справи з продажем товарів. Все-таки у місті їх важче продати, ніж у селі. Та, сподіваюся, ми впораємося з плановими завданнями і забезпечимо гідну передплату на наступний рік.
— Які проблеми найбільш актуальні?
— Слабка матеріальна база. Нині потребують заміни майже всі меблі, не вистачає комп'ютерної техніки, треба оновити сумки листонош... Я вже не говорю про ремонт та таке інше. На жаль, на розвиток відділення виділяються незначні кошти.
Та, незважаючи на труднощі, колектив Дніпрорудненського відділення, в якому 19 працівників, намагається якісно виконувати свою роботу, вчасно доставляти газети і кореспонденцію, щоб клієнти були завжди на зв'язку і у курсі подій. Саме за хороші показники у роботі цей колектив відзначений керівництвом Василівського ЦПЗ № 3 Почесною грамотою, з чим редакція "НТ" його щиро вітає.
Світлана Лобач
п'ятниця, 23 Листопада 2012 14:38 | Переглядів: 1044