Камянська сільська рада

Василівського району Запорізької області

Кам’янський сільський голова – Золотаренко Олександр Миколайович

 Кам’янська сільська рада утворена в січні місяці 1918 року та розташована за адресою: 71612, вул. Центральна, 21, с. Кам’янське, Василівського району, Запорізької області.

До сільської ради входять 2 населених пункти, площа яких 493 га, а саме: Кам’янське, Плавні.

Кількість населення на 01.01.2017 року 2469 чоловік, кількість дворів 1276.

Кам’янське – село, центр сільської ради. Розташоване за 12 км. від районного центру на трасі Харків-Сімферополь.

Площа населеного пункту складає 447 га.

Населення станом на 01.01.2017 року складає 2439 чоловік, а кількість дворів 1070.

День села святкується 14 жовтня (на Покрову).

 На території Кам’янського знаходяться підприємства сільськогосподарського виробництва: ТОВ «Кам’янський степ», фермерські господарства «Таврія», “Пролісок”, “НИВАРІС”, 14 торгівельних точок, молитвений будинок християн-баптистів, православна церква.

Сьогодні в селі Кам’янському є середня школа (22 вчителі, 152 учня), школа-інтернат для слабочуючих та пізно оглухлих дітей (92 вчителі, 203 учня), бібліотека з фондом 12 тис. екземплярів, лікарська амбулаторія (14 медпрацівників, в т.ч. 2 сімейні лікарі), аптека, будинок культури (потребує капремонту).

 Село Кам’янське виникло в кінці ХУІІ століття на місці козацьких зимівників. До травня 1945 року воно називалось Янчекрак, як і річка, яка протікає через село і впадає в Каховське водосховище.

Місцевість навколо села являє собою безлісу рівнину, пересічену ярами та пагорбами. Ґрунти чорноземні, родючі.

Жителі села завжди займались землеробством.

Неподалік від Кам’янського розкопано 2 скіфські кургани (ІУ ст.. до н.е.) У 1906 році тут знайдено золоті і срібні речі. Через село проходив чумацький шлях, яким колись чумацькі валки тяглися до Криму по сіль та рибу.

Першу школу відкрили у селі в 1875 році, а в 1939 році - десятирічку.

Сьогодні в селі Кам’янському є середня школа І-ІІІ ступенів (22 вчителі, 152 учня), школа-інтернат для слабочуючих та пізно оглухлих дітей (92 вчителі, 203 учня), бібліотека з фондом 12 тис. екземплярів, лікарська амбулаторія (14 медпрацівників, в т.ч. 2 сімейні лікарі), аптека, будинок культури .

Село Кам’янське виникло в кінці ХУІІ століття на місці козацьких зимівників. До травня 1945 року воно називалось Янчекрак, як і річка, яка протікає через село і впадає в Каховське водосховище.

Назва села тюркського походження, що означає « червона вода».

До будівництва Дніпрогесу від села до річки Дніпро були плавні , а в них безліч великих і малих озер, порослих рогозом та верболозом, в яких водилось багато прісноводної риби, особливо в»юнів. На період жаркого літнього періоду в плавнях випасали громадську та колективну худобу, косили на зиму сіно; поміж озер та заплав ,на «грядах « були людські та колгоспні городи на яких родила багата городина. У важкі засушливі голодні роки плавні рятували жителів села від голоду. В дійсний час всю цю територію поглинуло Каховське водосховище.

Неподалік від Кам’янського розкопано 2 скіфські кургани (ІУ ст.. до н.е.) У 1906 році тут знайдено золоті і срібні речі. З давніх часів село Янчекрак славилось тим, що в ньому було багато кам»яних бабів , декілька з них знаходяться в музеї на острові Хортиця . Через село проходив чумацький шлях, яким чумацькі валки тяглися до Криму по сіль та рибу.

В селі зберігся дерев’яний вітряний млин, який побудував в 1903 році житель села Жук Сафон Іванович, чоловік великої фізичної сили, бо «управляв» вітряним млином сам, а з цією процедурою справлялись декілька чоловік.

Місцевість навколо села являє собою безлісу рівнину, пересічену ярами та пагорбами. Ґрунти чорноземні, родючі. В селі багато абрикосових дерев (дички), кожної весни коли вони розквітають, село поринає в суцільну біло-рожеву духмяну піну.

Жителі села завжди займались землеробством. Орної землі 4600 га., яка обробляється орендарями та власниками земельних ділянок. В основному вирощують такі культури: пшениця, соняшник, ячмінь, кукурудза, просо, горох.

5 жовтня 1941 року до села вступили гітлерівські війська. 14 жовтня 1943 року (на Покрову) село було визволено. В роки війни 256 чоловік загинуло, захищаючи Вітчизну. У Кам’янському шанують пам’ять про героїв громадянської та ВВВ, споруджено меморіальний ансамбль.

 Плавні – село, підпорядковане сільській раді і розташоване за 23 км. від районного центру на залізничній станції “Плавні-пасажирські”, на лінії Запоріжжя-Джанкой.

Площа населеного пункту складає 46 га

Населення станом на 01.01.2017 року складає 300 чоловік, а кількість дворів - 206

День села святкується 14 жовтня (на Покрову)

Село виникло на місці залізничної станції в 1946-1948 роки ХІХ ст., село з роками перетворюється в дачний населений пункт, більшість населення –люди похилого віку.

В селі є поштове відділення, сільський клуб, фельдшерський пункт, 2 торгівельні заклади.

 Склад працівників сільської ради:

Семеренко Світлана Веніамінівна – секретар сільської ради

Цебагеєва Ольга Миколаївна – спеціаліст-бухгалтер

Надточій Ріта Володимирівна – спеціаліст -бухгалтер

Бугарь Алла Анатоліївна - землевпорядник ради

Філоненко Галина Володимирівна – спеціаліст апарату

Клименко Любов Гаврилівна - інспектор ВОС

 Контактна інформація:

Секретар сільської ради Семеренко Світлана Веніамінівна, телефон 56-2-67, факс 56-2-66.

 Список депутатів сільської ради:

Вайло Олександр Миколайович, Мінакова Оксана Іванівна, Рибалко Юлія Сергіївна, Квас Лариса Федорівна, Семеренко Світлана Веніамінівна, Стеблюк Інна Петрівна, Довженко Валентин Васильович, Заградська Карина Кузьмівна, Матвієнко Тетяна Вікторівна, Цебагеєва Ольга Миколаївна, Загорулько Павло Віталійович, Кузьміна Тетяна Петрівна, Янєкіна Оксана Олексіївна, Бурма Віталій Вікторович